Мерехтіння спокою: столична галерея презентує неординарні твори Олекси Шатківського

У мистецькому просторі «НЮ АРТ» триває персональна виставка видатного українського художника, графіка і сценографа Олекси Шатківського (1908-1979).

Свого часу, митець став активним учасником культурного життя у Центрально-Східній Європі, членом гуртка «Спокій» у Варшаві (1920-1930-ті роки) та Спілки художників України (кінець 1940-1970-ті роки).

На думку мистецтвознавців, у творчості видатного художника гармонійно поєднується: традиції національного та європейського мистецтва пізнього модернізму. А його творча манера, майстерно втілена у численних натюрмортах, портретах і пейзажах, відзначається витонченим стилем і гармонійною палітрою.

«Базові риси авторського естетичного світогляду Олекси Шатківського сформувалися на Волині, багатому на етнокультурні артефакти та природні ландшафти регіоні України. Його тяга до мистецтва еволюціонувала від ранніх досвідів народного іконопису до задач професійної школи у Варшавській Академії Мистецтв», — зауважують в галереї НЮ АРТ.

Сам митець, який народився і виріс у Почаєві, у своїх творах залишив цілу історію свого рідного краю: Старий Почаїв, хата моїх батьків, стара хата, Почаївська Лавра, Почаївський краєвид, Шевченко в Почаєві…Це далеко неповний перелік творів митця, присвячених знаковим для нього місцям. У своїх спогадах митець згадував, як щоразу, коли проїздив додому, брав ровер, прикріпляв ззаду етюдник та вирушав малювати. Особливо його надихав Почаїв під час відпусток і ярмарків.

«Здається ще ніхто з митців рангу Шатківського так часто і з такою промовистою щирістю не зображував цю святиню української культури й духовності» — пише про художника мистецтвознавець Олег Сидор.

В експозиції представлені твори митця різних років, які походять з приватних колекцій. У ранніх творах «варшавського» періоду його творчість представлена мальовничими садками, сценами з пасіки та тощо.

«Роботам художника притаманний глибокий колоризм і особлива увага до простору, світла і кольору. А самі картини Олекси Шатківського оспівують не лише красу української природи, але й емоційний стан людини», — зауважують куратори проєкту.

Цікавим є й авторпортрет молодого художника, створений у 1930-х роках. На ньому можна легко впізнати Олексу Шатківського, який за описом сучасників був «невисоким чоловіком з лагідним поглядом очей і цікавими оповідками про себе та інших, і пороховику та у незмінно чорному береті…Він був непоспішним і вдумливим, самозаглибленим і водночас напрочуд уважним до інших».

У Варшаві він товаришує з Юрієм Косачем-племінником Лесі Українки, а також з Петром Мегиком, Юрієм Трофимчуком, Нілом Хасевичем, Петром Андрусівим та іншими українцями, які намагалися об’єднатися створивши мистецький гурток «Спокій».

Зараз твори цього періоду знаходяться у колекціях Академії мистецтв та Варшавського національного музею.

Переважна більшість картин з експозиції належить до зрілого періоду творчості 1940 -1960-их років.

Від 1946 року Олекса Шатківський жив і працював у Львові. Викладав у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв), у Львівському училищі прикладного мистецтва (нині — Львівський державний коледж декоративного й ужиткового мистецтва ім. І. Труша), в Українському поліграфічному інституті ім. І.Федорова (нині — Українська академія друкарства).

Після встановлення радянської влади на заході України, митець стикається з новими мистецькими реаліями «соцреалізму», які Олексі Шатківському давалися вкрай важко.

У своїх творах він оспівує «тему праці», проте наповнює їх зовсім іншим змістом-любов’ю до Життя та до Людини.

В галереї «НЮ АРТ» розповіли, що приховані творчі ресурси митця змогли розкритися лише у період 1960-их років. Художник поступово повертається до власних формальних пластичних ідей 1930-х років, збагачуючи їх набутим академічним досвідом.

«Палітра Олекси Шатківського висвітлюється, діапазон настроїв інтонаційно збагачується. Його малярство стає ще більш впізнаваним: масовим накладом випускаються поштові листівки з репродукціями творів Олекси Шатківського. Так з’являються нові творчі стимули та митець занурюється в роботу. Формуються питомо авторські мотиви — ідентифікатори його художнього світу, розвиваються цілі жанрові лінії (квіти, ліричні пейзажі, звичаєві сцени), які в новій якості підносять закладену колись волинську тему, трансформуючи її в загальноукраїнську», — розповідають куратори проєкту.

За їхніми словами, виставка «Мерехтіння спокою» — унікальна нагода познайомитися з творчим спадком видатного українського художника, який і досі залишає глибокий слід у серцях і уяві глядачів.

Довідка.

Олекса Шатківський (Сміх-Шатківський) (1908–1979) — видатний український живописець, графік, сценограф і педагог.

Художню освіту митець здобув в Іконописній школі при Почаївській лаврі (1926-1931) та Варшавській академії мистецтв (1931-1939), де навчався у таких викладачів, як Олександр Якимчук, Владислав Скочиляс, Тадеуш Прушковський та Леон Вичулковський.

Після Другої світової війни О. Шатківський працював у Тернопільському драматичному театрі, викладав у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, Львівському училищі прикладного мистецтва та Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова.

Львівський період його творчості був відзначений інтеграцією національного та європейського мистецтва пізнього модернізму з акцентом на проблематиці простору, світла і кольору.

Роботи Олекси Шатківського експонувалися на міжнародних виставках, де здобули визнання за глибокий зміст і художню виразність. Вони зберігаються в національних музеях України та закордоном, а також у приватних колекціях.

Виставка Олекси Шатківського «Мерехтіння кольору»

Коли: до 9 листопада, вт.-пт. 11:00 — 18:00, сб. 12:00 — 16:30, нд.-пн. — вихідні

Де: вулиця Михайла Грушевського, 28/2

Вхід вільний.

До теми: метафори жіночності: столична галерея демонструє виставку пам’яті Олександра Ройтбурда.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»