Архітектура барикад і протестів: у Музеї Києва відкрилася вражаюча історична виставка
Експозиція присвячена 20-й річниці Помаранчевої революції та 11-й річниці Революції Гідності в Україні.
Нещодавно в Музеї історії міста Києва розпочався новий цікавий проєкт «Протест/архітектура. Барикади і намети: світ і Україна».
В експозиції аналізуються та порівнюються між собою архітектурні протестні прояви в різних куточках світу, починаючи від барикад революції 1848 році у Західній Європі до протестних акцій останніх років, зокрема: наметові містечка під час Арабської весни, світлові лазерні проєкції щодо демонстрантів у Гонконзі 2019 року та інші.
Детальну увагу автори проєкту акцентують на простору та подіям протесту Євромайдану 2013-2014 років.
«Київ як політичний та культурний центр України завжди був містом початку змінотворчих подій у країні, осередком спротиву, сили та згуртування українців навколо спільної ідеї. Помаранчева революція й Революція Гідності — події, що стали знаковими в історії України та змінили свідомість багатьох наших співвітчизників, теж починалися тут, у середмісті столиці, тому цілком обґрунтовано та символічно було представити виставку саме в Музеї історії міста Києва», — зазначила у вступній промові Діана Попова, генеральна директорка музею Києва.
Окрім історичного контенту, артефактів та спогадів, в експозиції можна побачити відтворену в мініатюрі архітектуру різних наметових містечок з крихітними будиночками на деревах, великими накриттям, круглими хатинками, туристичними наметами, е дерев’яними вежами та імпровізованими блокпостами, подібними до фортеці барикадами тощо.
Ця різноманітна за своїми формами та функціями та своєрідна архітектура народилася внаслідок тривалих протестних акцій в різних куточках світу.
«Барикади, намети та протести — це не лише символи опору, але й архітектурні форми, що відображають дух часу та боротьби. Виставка пропонує унікальну можливість побачити, як протестні простори — від Майдану в Києві до барикад 1848 року в Західній Європі — ставали місцем народження нових ідей та соціальних змін. Цей проєкт, створений у співпраці з Німецьким музеєм архітектури, нагадує нам, що боротьба за свободу і права, де б вона не відбувалася, знаходить свої архітектурні форми й що Київ — це місто, де люди пишуть історію сміливо і рішуче. Я думаю, що настав час нагадати про це всьому світу. Що так було завжди, що українці завжди були готові до опору. Ми раді бути причетними до цієї важливої виставки», — наголосив Фабіан Мюлталер, директор Goethe-Institut в Україні.
Цей виставковий проєкт досліджує архітектуру ненасильницьких протестів від кінця ХІХ століття, аналізуючи, як архітектурні форми, що виникли під час тривалих акцій, допомагають протестувальникам досягати своїх цілей. Український формат, розроблений Музеєм Майдану, висвітлює особливості найбільших протестів у нашій країні.
«З усіх тринадцяти протестних рухів у світі, які ми детально дослідили, Революція Гідності 2013 року мала найдраматичніші наслідки. З одного боку, це був чіткий вибір європейського шляху до демократії, з іншого — ці події стали початком російського вторгнення, що мало на меті зруйнувати досягнення Майдану. Немає кращого місця, аніж Київ, для цієї виставки, яка багато в чому засвідчує, що історію зрештою пишуть не переможці, а сміливі і ті, хто чинить опір», — зазначив на відкритті проєкту Олівер Елсер, куратор проєкту від Німецького музею архітектури, місто Франкфурт.
На відкриття виставки завітали почесні гості, зокрема Третій Президент України (2005-2010 років) Віктор Ющенко з дружиною Катериною, а також депутатка Київради (фракція «Солідарність») Марина Порошенко.
У своїх виступах вони згадали події Помаранчевої Революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років, наголосивши, що ці знакові історичні події радикально змінили життя мільйонів українців, відкривши нову еру для нашої Батьківщини. Вони довели, що українці — сильна й незалежна нація, горді, вільні та відповідальні громадяни, здатні захищати свою свободу.
Також з вітальним словом звернулася і заступниця голови КМДА, депутатка Київради фракція «УДАР» Ганна Старостенко. Вона наголосила, що Помаранчева революція і Революція Гідності — це не окремі події. Це два етапи єдиного шляху, яким йде Україна вже десятиліттями.
«Ці Майдани стали випробуванням для нашого народу та держави. Вони виявили нашу силу і наші слабкості та показали, що боротьба за свободу — це не разовий акт, а постійний процес. І зараз, коли Україна знову переживає складні часи, коли ми боремося із зовнішньою агресією, ми маємо пам’ятати уроки Майданів», — наголосила Ганна Старостенко.
На виставці можна побачити, як протестувальники використовували міський простір Києва та яким був взаємозв’язок організаційних форматів і структури протестів на початку XXI століття.
Досвід Помаранчевої революції 2004 року допоміг швидко та злагоджено організувати Євромайдан у 2013 році, завдяки успадкованим просторовим та організаційним рішенням і практичним навичкам. А Помаранчева революція, натомість, брала приклад з успішного досвіду Революції на граніті 1990 року.
«Наші Майдани стали унікальними подіями світової історії, відобразивши особливу культуру протестів, що виникла на досвіді низки революцій насамперед в Європі. Практики тривалого мирного протесту передбачають облаштування фізичного простору з різною метою — для захисних, організаційних, побутових, комунікаційних або координаційних потреб. Особливим робить протестний простір також і культурно-історичне середовище. Тож ми вдячні нашим колегам із Франкфурта за можливість привезти в Україну після Німеччини, Швейцарії та Австрії цей ретельно досліджений феномен архітектури протестів і переосмислити нашу боротьбу за свободу у глобальному контексті», — зауважив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Виставка створена Федеральним культурним фондом Німеччини (Kulturstiftung des Bundes). За підтримки Beauftragte der Bundesregierung für Kultur und Medien (Уповноваженого Федерального уряду з питань культури та медіа). Кураторами виставки виступили DAM — Німецький музей архітектури, Франкфурт-на-Майні, Німеччина, та MAK — Музей прикладного мистецтва, Відень, Австрія, за сприяння Музею Майдану, Київ. В Україні реалізується за підтримки Goethe-Institut.
Проєкт вже був представлений в Німеччині, Австрії та Швейцарії.
***
Нагадаємо, що у перший день роботи експозиції відбудеться лекція та екскурсія виставкою від Олівера Елсера, куратора з Німецького архітектурного музею (м. Франкфурт).
На зустрічі відвідувачі більше дізнаються, чому архітектура протесту:
- претендує на простір: вона займає місце, захищає його від опозиції.
- утопічна: протестні табори — це спроби жити разом по-новому, на засадах солідарності.
- є ефективною: все, що є під рукою, стає доступним.
- є ризикованою: сміливі, великі конструкції, які виглядають так, ніби їх спроєктував інженер, забезпечують або захист, або простір для зібрань.
- оборонна: будівлі передбачають своє завершення, як «архітектура затримки», що протистоїть виселенню, або як міцні конструкції, що протистоять нападам.
- побутова (іноді пародійна): часто зустрічаються ванни, квіткові ящики або інші утвердження нормальності в абсолютно ненормальних ситуаціях.
- символічна: кожна протестна структура має на меті залучити більше прихильників руху через висвітлення у медіа — так було починаючи ще з ХІХ століття.
Коли: 25 жовтня (п’ятниця) о 17:00
Музей історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 3-й поверх.
Вхід на подію за ціною вхідного квитка. Безоплатний вхід діє для пільгових категорій.
Кількість місць обмежена, зареєструватися на подію можна за посиланням
Виставка «Протест/архітектура. Барикади і намети: світ і Україна»
Коли: до 24 листопада, середа — неділя з 12:00 до 19:00; понеділок, вівторок — вихідні.
Де: вулиця Богдана Хмельницького, 7
Вартість: за ціною вхідного квитка до музею — 160/80 (повний/пільговий).
До теми: військо під захистом Богородиці: у Музеї історії Києва відкрили особливу виставку.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»