Київ багато років входив до антирейтингів стану якості повітря через неправдиві дані, — Олександр Возний

Олександр Возний (колаж: Вечірній Київ)
Олександр Возний (колаж: Вечірній Київ)

Як у місті контролюється стан повітря та хто найбільше впливає на його якість?

Київ останніми роками активно працює над покращенням стану довкілля. Місто весь час у пошуку екологічно стійких рішень. Скажімо, вже з наступного року на вулицях стане менше тематичних клумб, а побільшає багаторічних трав та злакових, за якими доглядати і легше, і дешевше. Наступного року вдесятеро зросте площа із такими рослинами.

Про це розповів Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА, для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва». Також говорили про якість повітря у Києві, роботу генераторів та долю озера Синього.

ОРІЄНТОВНО 300 ДНІВ НА РІК ПОВІТРЯ В КИЄВІ Є ЧИСТИМ АБО ЗАДОВІЛЬНИМ

— Олександре Івановичу, почнемо з повітря. У вересні Київ двічі очолював рейтинг міст із найбільш забрудненим повітрям. Як часто ми потрапляємо до цього списку?

— Так, минулого місяця було два таких випадки. Перший був пов’язаний із пожежами в екосистемах Київської, Чернігівської та Сумської областей. Тоді місто накрив смог, а відсутність вітру фактично не давала можливість швидко розсіюватися забруднювальним речовинам, і вони на певний час зависли в місті. Ну а наприкінці вересня, як відомо, проблеми були пов’язані із наслідками пилової бурі, яка відбувалася в росії. Це, до слова, не унікальний випадок.

Скажімо, минулого року ми також були свідками такої події, коли у нас опинився пил з Сахари. І тоді, і цього разу ми комунікували з киянами через всі доступні канали, пояснюючи, що відбувається, яка забруднювальна речовина в повітрі. Закликали людей, які мають схильності до серцевих або дихальних захворювань, утримуватися від прогулянок та провітрювання, пити багато води.

Якщо говорити загальніше, то ми не стверджуємо, що ситуація із якістю повітря у нас ідеальна. Як і у будь-якого мегаполіса, у Києва є проблеми, пов’язані з пожежами, пиловими бурями, заторами в певних районах, а також із недобросовісними підприємствами, які перевищують допустимі норми викидів.

Водночас наша система фіксує, що переважну більшість часу рівень забрудненості повітря є низьким або дуже низьким. Відповідно, близько 80% часу повітря в столиці є чистим або задовільним.

Під час інтерв’ю

— Система моніторингу повітря Києва — наскільки вона сучасна?

— Обладнання, яке ми використовуємо для моніторингу, європейської якості. Подібні комплекси працюють у Відні, Копенгагені та інших містах Європи. Також наша система є найрозгалуженішою в Україні. Сьогодні якість повітря у столиці вимірює 51 пункт моніторингу.

До речі, нагадаю, що кияни можуть слідкувати за станом повітря в режимі онлайн через застосунок «Київ цифровий». У лівому верхньому кутку застосунку є позначка AQI (Air Quality Index). Натиснувши на неї, ви побачите всі станції моніторингу, обираєте найближчу від вашого місця перебування і за секунду отримуєте інформацію.

Я хотів би наголосити на принциповій різниці між цими датчиками і тими, які кияни купують і встановлюють у себе, наприклад, на балконі. Зокрема, ця різниця полягає у регулярній сертифікації та повірці. Тобто обладнання, яке ми використовуємо, має усю необхідну документацію і вчасно обслуговується. Це гарантує, що датчики не лише вимірюють забруднювальні речовини, але роблять це точно.

До слова, у 2021 році, коли ми почали тільки будувати систему моніторингу, Київ дійсно дуже часто потрапляв до антирейтингів — топ-5 чи топ-10 міст світу з найбруднішим повітрям. Для мене це було дивно, адже в місті фактично нічого не змінювалося, а ми раптом почали очолювати ці списки. Коли ми почали досліджувати причину, з’ясувалося, що сайт IQAir, який створює ці рейтинги, отримує дані про стан повітря в Києві від восьми анонімних користувачів з нашого міста. Це люди, які мали приватні датчики і через інтернет передавали показники на IQAir. На підставі цих показників і формувався рейтинг Києва.

Медіа активно поширювали цю інформацію, оскільки негативні новини розходяться швидше, ніж позитивні, що викликало певну паніку серед киян. Ми ж поставили собі за мету змінити ситуацію і побудувати сучасну систему моніторингу повітря, яка буде давати об’єктивну інформацію. Досягнувши цієї мети, ми зв’язалися з IQAir і запропонували їм брати дані з нашої системи.

Останні два роки, як я вже говорив, Київ дуже рідко потрапляє в такі антирейтинги. Навпаки, починаючи з 2022 року, ми опинилися серед 30 столиць світу з найчистішим повітрям. Минулого року, якщо не помиляюсь, розділили місце з Мадридом і Токіо (деталі — 2023 IQAir World Air Quality Report).

НЕДОБРОСОВІСНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ СТВОРЮЮТЬ ПРОБЛЕМИ ТИСЯЧАМ КИЯН

— В продовження теми забруднення повітря хочеться згадати і недобросовісних підприємців, які порушують дозволи на викиди забруднюючих речовин. За останній час, два таких наймасштабніших випадки були зафіксовані у столиці. Чи припинили роботу ці заводи?

— За минулий рік ми отримали сотні скарг від киян на роботу двох підприємств, а саме — асфальтобетонного заводу «АБЗ-1» у Святошинському районі та заводу «АДМ» — у Подільському. Люди скаржилися на страшний сморід і неможливість спати з відкритими вікнами вночі. Варто підкреслити, що обидва підприємства мали дозволи на викиди, але після перевірки Державною екологічною інспекцією з’ясувалася, що в обох випадках були порушені умови, і викиди цих підприємств значно перевищували встановлені норми.

Наш Департамент швидко підготував відповідні розпорядження про призупинення дій цих дозволів. Та, на жаль, завод «АБЗ-1» проігнорував це рішення і не зупинив роботу. Тож Департамент уже звернувся до правоохоронних органів, оскільки підприємство вже не лише порушує екологічні норми, а й фактично продовжує завдавати шкоди довкіллю.

Сподіваємося, що товариство «АДМ» обере для себе інших шлях, адже в їхньому випадку зупинення дії дозволу ще не набрало чинності — це відбудеться найближчими днями.

Взагалі ж, є спеціальна методика, завдяки якій можна оцінити розмір шкоди, яку наносять підприємства, які здійснюють несанкціановані викиди. І в залежності від суми збитків настає або адміністративна, або кримінальна відповідальність для керівника підприємства.

— А загалом, місто, і, зокрема, Департамент захисту довкілля та адаптації до змін клімату має достатньо інструментів, в першу чергу законодавчих, аби вирішувати подібні ситуації, а ще краще — запобігати їм?

— На жаль, ні. Функції контролю та видачі дозволів у нас в державі розділені. Наш Департамент виконує лише дозвільну функцію. Як це виглядає на практиці: через дозвільний центр надходять документи, які обґрунтовують отримання дозволу на викиди. Ми не маємо ні права, ні компетенції, ні можливості виїхати на місце і перевірити ці документи на відповідність реаліям. Тобто, ми працюємо виключно з тим, що отримуємо через дозвільний центр, і якщо ці документи відповідають законодавству та поданим розрахункам, ми автоматично ухвалюємо позитивне рішення.

Коли ж до нас надходять скарги, у нас немає можливості здійснювати перевірки, оскільки відсутні відповідні повноваження. Скарги із проханнями здійснити перевірки ми переадресовуємо до Державної екологічної інспекції. Якщо під час перевірки інспекція виявляє порушення, місто має єдиний механізм — зупинення дії дозволу на викиди, і ми його використовуємо.

ГЕНЕРАТОРИ — НЕ ЗАБАГАНКА, А НЕОБХІДНІСТЬ

— Чи надходять до Департаменту скарги від киян на роботу генераторів?

— Останнім часом у нас стабільне енергопостачання, тому проблем із генераторами поки що немає. Але минулого року було досить багато скарг на їхнє використання.

— Чи планує місто розробляти офіційні правила розміщення генераторів?

— Так, звичайно, це є в планах. Але ми повинні розуміти реалії, в яких живемо. Люди ставлять генератори не тому, що їм цього хочеться, а через життєву необхідність. Ми ставимося до цього з розумінням.

Єдине, що законодавство вимагає — будь-яке джерело викидів потребує дозволу. Однак під час воєнного стану процес був максимально спрощений — достатньо подати декларацію, яка дає змогу державним органам контролювати кількість джерел викидів і підприємцям працювати легально.

«Ми поставили завдання нашим комунальним підприємствам збільшити площі із луками та ділянками без скошування в 10 разів наступного року»

— А чи є негативний вплив генераторів на довкілля?

— Так, потрібно розуміти, що генератор — це фактично двигун внутрішнього згоряння без каталізатора, тобто без системи очищення. Кожен генератор — це, умовно кажучи, одна додаткова автівка без системи очищення, що працює в місті.

СИНЄ ОЗЕРО НАПОВНЮВАТИМЕТЬСЯ ВОДОЮ ВПРОДОВЖ ДВОХ РОКІВ

— Тема, до якої вже не один рік прикута увага і ЗМІ і багатьох киян — це доля озера Синє, яке, фактично повністю висохло. Роботи з його відновлення вже почалися і що передбачено на першому етапі?

— Цього року ми плануємо розчистити дві частини озера і з’єднувальну протоку. Після цього робимо паузу, тому що проєкт також передбачає комплексний благоустрій навколо озера, але на вимогу громади його поки що не будемо проводити. Громада вважає, що під час війни благоустрій — це додаткові витрати, які зараз не є пріоритетними. Ми підтримуємо їх у цьому. Наразі основне завдання для виконавця та КП «Плесо» — це розчистка озера і повернення води.

— Наскільки це швидкий процес?

— Це не відбудеться одномоментно. За словами науковців, повноцінне відновлення гідрологічного режиму, тобто наповнення озера водою, займе до двох років. Ми постійно моніторимо ситуацію: раніше озеро було майже повністю без води, і ці фото можна побачити в мережі. Зараз уже з’явилося 30-40 см води, а в деяких місцях — навіть до метра. Процес іде за планом, і ми сподіваємося, що нічого не завадить досягти мети, визначеної проєктом, який пройшов усі необхідні експертизи.

— Як відомо, одна з причин, через яку зникла вода у цьому озері — кліматичні зміни. Менше опадів, більша кількість посушливих днів — також сприяли випаровуванню води. І це той фактор, на який ми не можемо вплинути. Після відновлення озера Синього, наскільки великий ризик його повторного замулення?

— Озеро знаходиться в межах міста, а відтак є схильність до замулення джерел. Втім перед прийняттям рішення щодо його розчищення ми провели дослідницькі роботи, щоб зрозуміти, чи допоможе цей механізм.

Отримали всі необхідні погодження від Державної служби геології та надр, Держводагентства, які підтвердили, що розчищення джерел і повернення води дозволить відновити озеро. Врахуймо, що ця водойма, за нашими даними, жодного разу не чистилася так масштабно.

НА СТВОРЕННЯ ВУЛИЧНИХ ЗЕЛЕНИХ МЕБЛІВ НЕ ВИТРАЧАЄМО ДОДАТКОВИХ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

— Вуличні зелені меблі вже не є новинкою для Києва, адже майже в кожному районі є такі локації. Чи буде їх кількість зростати по всьому місту?

Так, на сьогодні таких локацій близько 15, і я впевнений, що мапа буде розширюватися. Нагадаю, що зелені вуличні меблі — це лави з вбудованими клумбами, де висаджуємо багаторічні рослини, а в деяких випадках навіть дерева з формованими кронами. Це створює додаткові озеленені простори та затишок у місцях відпочинку.

Інколи ці меблі називають «парклетами», особливо там, де вони виконують функцію антипаркування. Наприклад, такі локації є в Шевченківському та Подільському районах, зокрема на вулиці Турівській, де раніше паркувалися автомобілі. Тепер там стоять зелені меблі, і люди можуть відпочивати, а машин більше немає.

Ми плануємо масштабувати цей проєкт. Варто зазначити, що всі вуличні меблі, які з’явилися цього року в столиці, були виготовлені нашими працівниками комунальних підприємств по догляду за зеленими насадженнями. Ми не витрачали додаткових бюджетних коштів, окрім закупівлі матеріалів для їх виготовлення.

— Виготовлення таких меблів із вторсировини — чи розглядаєте ви такий варіант у майбутньому?

— У перспективі так, але наразі ми використовуємо більш природні матеріали. Основними елементами для виготовлення є дерево та метал, а в деяких випадках ми застосовуємо терасну дошку. Звісно, якщо будуть пропозиції щодо матеріалів з переробленого пластику, які відповідатимуть нашим вимогам, ми їх використаємо.

ТЕМАТИЧНІ КЛУМБИ — ЦЕ ДОРОГО І НЕ СУЧАСНО

— Ще один проєкт, який місто успішно реалізувало — ділянки без скошування. Кілька років знадобилося, щоб повною мірою ми змогли оцінити його ефективність. І результати, за Вашими оцінками, були більш ніж вдалі. А відтак можемо говорити про широке застосування цього екологічного підходу?

— Так, звичайно. Наступного року ми збільшимо кількість і площу ділянок без скошування. Крім того, ми суттєво розширимо висаджування багаторічних трав на розподільниках і в зелених зонах.

Це означає, що поступово відмовлятимемося від однорічних квітів і рослин на користь багаторічників, активно використовуватимемо злаки і лукові трави. Вони потребують менше догляду і виглядають естетично протягом усього року.

Такі рослини потребують догляду й поливу лише в перший рік після висадки, а надалі вони цвітуть з весни до серпня і скошуються лише восени. Злаки, які ми висаджуємо вже зараз масово і продовжимо в наступному році, зберігають свій вигляд до першого снігу.

Ми поставили завдання нашим комунальним підприємствам збільшити площі із луками та ділянками без скошування в 10 разів наступного року. Але варто розуміти, що для зелених насаджень потрібен час. Трави дадуть повноцінний результат за 2-3 роки, а дерева — за 5-10.

Ми не зупиняємося, адже прагнемо до більш екологічних підходів. Наприклад, будемо замінювати газони на схилах і розподільниках на багаторічні лукові та злакові трави, які коситимуться один або два рази на рік.

— Тобто квіткових тематичних клумб поменшає?

— Так, ми будемо поступово відмовлятися від тематичних клумб. Однорічні рослини, звісно, залишаться в парках і тих місцях, де це доцільно, адже ми розуміємо, що квіти створюють настрій людям. Але від тематичних виставкових клумб на схилах і в районах ми відмовляємося. Ресурси, що вивільняться, ми направимо на закупівлю і висадку багаторічників.

Ми використовуємо найкращі європейські практики і постійно вивчаємо досвід наших міст-побратимів та європейських столиць, щоб впроваджувати його в Києві. Ми віримо, що можемо створити Європу в Києві, не виїжджаючи за кордон. Це поступовий процес, але абсолютно досяжний — якісно змінити наше місто на краще.

Ірина ГЛАВАЦЬКА для «Вечірній Київ»