Врятуватись від російської брехні: у Києві створили серіал протидії ворожій пропаганді

Серіал протидії дезінформації та ІПСО розрахований на всі верстви українського суспільства, адже рф намагається проникнути в голови й дітей, і літніх людей, і тих, хто має достатньо розвинене критичне мислення, на це терористична держава витрачає мільйони, тож українцям треба розрізняти правду від всіх варіантів брехні.
Кожен з нас щодня стикається з різними проявами російської брехні. Держава-агресор на неї витрачає мільярди. Фейки, маніпуляції, викривлення історії, переписані з певними «правками» цитати, створення фейкових сайтів відомих світових видань — це неповний перелік використання так званих ІПСО.
Проста розшифровка абревіатури — інформаційно-психологічна операція. Їх росія використовує, щоб спочатку вплинути на настрої груп у суспільстві. А за настроями вже спонукає до дій. ІПСО під час нинішньої війни використовують, щоб українці не чинили опір російським окупантам. Це може полегшити взяття під контроль територій.
Але головне для росіян — посіяти зневіру серед українців.
До елементів ІПСО відносяться дезінформація, пропаганда, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії в тилу, кібератаки.
«У проєкті держбюджету рф на 2025 рік на фінансування державних пропагандистських ресурсів (телеканали, медіа, проєкти в інтернеті тощо) виділено більш як 137 млрд рублів, або понад 1,4 млрд доларів. Порівняно з цим роком витрати на пропаганду у рф зростуть на 13%», — зазначають у Центрі протидії дезінформації.
Таке фінансування пропаганди є черговим свідченням величезної ваги, яку для російської влади має інформаційна частина війни проти України.
Ворог намагається викликати в Україні паніку.
Авторка цього матеріалу у час оборони Києва якось заспокоювала вагітну сусідку, яка серед ночі почала кричати на увесь під’їзд, що «кадирівці вже на Русанівці». Як виявилось вороже ІПСО активно поширювало кілька телеграм-каналів, які жінка прочитала.
Відтак, елементарна інформаційна гігієна може заспокоїти та врівноважити й одну людину і сотні тисяч. А це у воєнний час означає стійкість суспільства і здатність протистояти ідеям ворога.
Сьогодні росія впливає через інтернет та соцмережі та на дітей (через ігри), і на молодь (прослуховування російської музики, чим українці фінансово підтримують ворога), і на літніх людей, коли розсилає попередження про «небачену ракетну атаку», або ж на цілі родини, вкидаючи фейки про ситуацію на фронті чи у владі.
П’ять серій у проєкті серіалу протидії дезінформації та ІПСО — це просте тлумачення пояснень, як саме ворог діє на кожного з нас і як цьому не піддаватись.

Над проєктом працював Богдан Тимощук, лідер думок і підприємець, виступив ініціатором проєкту. Він зібрав команду, до якої входили продюсер, сценарист, комунікаційник, оператори, монтажери та інші. Інформаційним партнером виступила Київська Міська Рада. Подивитись серії можна за посиланням.
У спілкуванні з кореспонденткою «Вечірнього Києва» Богдан поділився своїми спостереженнями впливу дезінформації на людей та розповів про відомих особистостей, які взяли участь у проєкті.
— Богдане, як ви обирали проблематику для кожної серії?
— Під час роботи з командою ми проаналізували виклики, з якими стикаються українці різних вікових груп в інформаційному просторі. Наприклад, молодь проводить багато часу в TikTok, де часто стикається з проросійськими наративами та коментарями від ботів.
Водночас старше покоління більш схильне довіряти дезінформації з новин і поширювати її серед родичів. Ми розбили ці теми на серії, провели опитування серед знайомих і, отримавши зворотний зв’язок, зняли відповідні епізоди.

— А чому саме лідери думок є найбільш впливовими?
— Якщо поглянути на це з погляду психології, люди тяжіють до тих, з ким мають спільні інтереси або на кого хочуть бути схожими. Ми обрали цих лідерів думок, оскільки їхні аудиторії свідомо цікавляться не лише популярними темами, а й важливими питаннями, такими як вплив російської пропаганди.
Вони розуміють важливість цифрової гігієни та починають поширювати ці знання серед своїх підписників. Зокрема, такі лідери думок, як Євген Пронін, Анатолій Анатоліч, Маша Єфросиніна, Тимур та Інна Мірошниченки, підтримали проєкт, і ми дуже їм за це вдячні.
— Скільки часу тривала робота над проєктом?
— Проєкт тривав пів року. Ми займалися написанням сценаріїв, залученням лідерів думок, зйомками, монтажем і перемовинами з потенційними партнерами.


— Чи брали участь у розробці тем військові або силовики?
— Ні.
— Чому ворожі наративи так швидко охоплюють маси?
— Будь-який факт можна подати по-різному, використовуючи різні формулювання та емоції. Ворожа пропаганда знає, що чіпляє людей. Вони поширюють інформацію так, щоб вона викликала емоційні реакції й відповідні думки.
Після цього люди, не перевіряючи джерело, поширюють цю інформацію далі, що лише підсилює її вплив. Особливо це стосується тем, які викликають сильні емоції, наприклад, питання війни.
Оскільки ніхто не може точно відповісти, коли вона закінчиться, люди схильні вірити навіть у найменші натяки або прогнози, що призводить до поширення фейків.

— Які теми російські пропагандисти намагаються поширювати саме зараз?
— Російська пропаганда орієнтована на три основні аудиторії: росіян, українців та інші країни. Для кожної з цих груп використовуються різні наративи. На міжнародній арені росія намагається виправдати свої дії та дискредитувати захід, що ми бачимо, наприклад, через наративи, які поширюються в Північній Кореї.
Що стосується України, пропагандисти активно поширюють фейки про «звірства» українських військових і намагаються переконати, що українська влада не зацікавлена в завершенні війни.
— Наведіть приклади найбільш деструктивних ІПСО, які рф поширює під час війни?
— Серед найбільш деструктивних ІПСО можна виділити:
- Дискредитацію ЗСУ та українського керівництва.
- Маніпуляції навколо західної допомоги.
- Перебільшення економічних проблем в Україні.
- Поширення фейків про злочини українських військових.
— Як звичайній людині провести фактчекінг певного повідомлення?
— Почати потрібно з аналізу джерела інформації: яке це ЗМІ, чи є у нього репутація, що воно зазвичай публікує. Далі варто уважно розглянути саму новину:
- Про що йдеться в повідомленні?
- Чи є конкретні факти або підтвердження?
- Яку емоцію викликає новина?
- Чи висвітлювали цю тему інші джерела, і якщо так, які саме?
- Чи коментували це офіційні органи?
- Коли була опублікована новина, і чи не є це повтором старої інформації?
Також варто перевіряти інформацію на офіційних ресурсах, наприклад, у Центрі протидії дезінформації, який має Telegram-канал для спростування фейків.

— На яких платформах буде поширюватися серіал?
— Серіал вже поширюється в соцмережах: Instagram, TikTok, Telegram-каналах. Також він вже доступний на сайті наших інформаційних партнерів — Київської Міської Ради. Ми дуже вдячні журналістам і блогерам за підтримку проєкту.
— Чи буде проєкт продовжений?
— Після завершення проєкту ми плануємо проаналізувати результати й на основі цього вирішити, в якому форматі працювати далі. Головна позиція групи: зараз важливо продовжувати підтримувати наших військових і водночас брати участь у створенні проєктів, спрямованих на розвиток культури. Адже саме культура впливає на обсяги допомоги ЗСУ, емоційний стан народу та наше майбутнє.
Довідково:
Центр протидії дезінформації опублікував список безпечних джерел отримання інформації.
«Вечірній Київ» писав про те, що ворог використовує фейковий бот для збору даних українців. Українців закликають довіряти виключно офіційним каналам. На початку вересня окупанти запустили Telegram-бот, начебто для пошуку українських військовослужбовців, які опинилися в російському полоні.
Усі фото надані авторами проєкту
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»