Бібліотеки, як місця сили: у Києві відкрили особливу фотовиставку про книгозбірні Херсонщини

До Всесвітнього Дня бібліотек у Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого в Києві відкрили документальну фотоекспозицію «Бібліотеки Херсонщини: злочини росії проти культури України».

Цей проєкт реалізований командою КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Олег Сербін, Генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, розповів «Вечірньому Києву про те, що проводяться дослідження — наразі триває 10 етап, він визначає стан бібліотек під час війни.

«Думали, що він закінчиться, але, нажаль, ще ні. Фактично ми ведемо цю статистику печальну — зараз близько 700 бібліотек так чи інакше постраждали. Є частина, що зруйнована вщент не відновлюються і не будуть відновлюватись. А є близько 300 — це ті, де постраждали будівлі й фонди, а є й ті, де лише фонди знищені рашистами. вони там комп’ютери вивозили, техніку… Є тенденція яка показує, що бібліотеки відновлюють — це в першу чергу коштом грантів, коштів міст-супутників, міст-побратимів, є бібліотеки, що стали кращими, ніж до війни».

28 вересня стартував проєкт «Російсько-українська війна: бібліотекарі», як повідомив Олег Сербін, зараз збирають статистику та приклади, коли фахівці, що працювали у бібліотеках загинули.

«Ми створили на нашому ресурсі окремий розділ, там біографії цих людей, спогади про них. Ми його тільки презентували на „Книжковій країні“, а у нас вже близько 1- історій», — додав керівник НБУ імені Ярослава Мудрого.

Він зазначив, що книгозбірні стали місцями сили, до них люди йдуть, що мати розраду, підсилити, дух а часто — просто почитати у приміщенні, де є світло в час вимкнення.

Для громад Херсонської області виставка документальних світлин у Києві — це шанс розповісти про жахи окупації, продемонструвати свою незламність та порозумітися з тими, хто має викривлене уявлення про життя в окупованій та постійно обстрілюваній Херсонщині.

Три зруйновані поверхи, вирва на крівлі та побиті вікна — так виглядає нині КЗ «Херсонська обласна універсальна бібліотека імені Олеся Гончара.

Її директорка пані Надія Коротун розповіла, що книгозбірня виділялась зовні, це була чудова будівля, яку відвідувало багато херсонців, тож ворог звернув на це увагу.

Тричі рашисти завдавали удари по бібліотеці. У 2023-ому році працівники оформлювали відпустки й працювали на порятунку фондів книгозбірні.

Зараз там працює 40 людей, які залишились у Херсоні. Четверо чоловіків вже на фронті.

Пані Надія виступала у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого, вона стояла серед світлин, на яких — фото обстріляних бібліотек Херсонщини.

Мета цього проєкту — представити реальну картину геноциду української культури російськими фашистами, а також представлення того, як бібліотеки переживали та переживають цілеспрямовану політику знищення української ідентичності.

Як розповіла «Вечірньому Києву» Оксана Бруй президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація», заступниця Генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Асоціація спільно з американською бібліотечною асоціацією створила фонд допомоги бібліотекарям та бібліотекам, які потребують допомоги.

«Один раз дев’ять бібліотек, інший — вісімнадцять вже отримали таку допомогу. Вони подають проєкт і по 50 тисяч їм дають на витрати з втілення цих проєктів. Зараз очікуємо наступний транш — будемо далі рухатися і допомагати».

До слова, від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти зруйнували або пошкодили майже тисячу бібліотек.

До Києва з Херсона приїхала і родина Пивоварових, Володимира та Олени. Пані Олена — дружина чоловіка, яких є фахівцем книгозбірні імені Олеся Гончара.

«У Херсоні нині жити взагалі небезпечно. Артилерія, КАБи, ракети та дрони. Важко взагалі рухатись містом. Росіяни переслідують простих людей, машини „швидкої“ — просто скидають вибухівку і вбивають людей цивільних. Ми живемо в укриттях, боїмось виходити. Рашисти знищують Херсон. Місто намагаємось вижити., але люди ходять в районні бібліотеки. по підвалах є книгозбірні. Дітки йдуть за книгами», — розповіла «Вечірньому Києву» про життя херсонців Олена Пивовар.

Ігор Степурін, виконавчий директор в Українській асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, розповів, що він сам — херсонець. він зазначив, що видавці та бібліотекарі підтримують один одного: «Ми — одне ціле».

Степурін згадав, що до війни у Стрілковому на Херсонщині проводили найкращий форум. Видавець закликав до підтримки працівників книгозбірень, нагадавши, що не лише у радості, а у біді треба триматись разом.

До слова, внаслідок російської агресії втрачено понад 200 мільйонів українських книжок. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Спустошені росіянами заклади культури та освіти потребують художньої, навчальної, історичної літератури.

За час повномасштабного вторгнення російські злочинці знищили або пошкодили майже тисячу бібліотек, а з ними — понад 200 мільйонів українських книжок. Наша мета — максимально поновити бібліотечні фонди та утвердити це як пріоритет держави», — зазначив Кремінь.

«Вечірній Київ» писав про обстріл бібліотеки імені Олеся Гончара: «Херсон під вогнем: рятувальники гасили масштабну пожежу в обласній бібліотеці імені Гончара». У річницю звільнення Херсону від російських окупантів, 12 листопада, місто зазнало жорсткого обстрілу, вогнеборці гасили загоряння, зокрема, у найбільшій книгозбірні.

Бібліотека Гончара у Херсоні — це і книгозбірня із багатотисячним фондом і місце, де завжди проводили зустрічі громадські організації, улюблений майданчик багатьох поколінь містян.

Фото авторки матеріалу, а також ДСНС України та НБУ імені Ярослава Мудрого.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»