Відкрите самоврядування для міста: представники громадських організацій та влади запропонували свій план дій
У столиці провели стратегічну сесію «Розробка місцевого Плану дій м.Київ».
Київ приєднався до місцевої програми міжнародної ініціативи OGP, що серед усього передбачає підготовку плану дій, у якому вказані конкретні зобов’язання щодо підвищення прозорості, підзвітності влади та участі громадськості у міських політиках.
Кожне місто, яке є членом Ініціативи, раз на два роки подає свій план дій, розроблений спільно з громадянським суспільством, у якому окреслюються конкретні зобов’язання.
Пропозиції для цього плану для Києва готували представники громадських організацій, Громадської ради при КМДА, Молодіжної ради КМР, та влади під час Стратегічної сесії «Розробка місцевого Плану дій м.Київ», що відбулася у Колонній залі мерії.
«Рік тому ми були долучені до такої міжнародної ініціативи, «Партнерство «Відкритий уряд». До цієї асоціації входять багато міст, і Київ потрапив у велику родину муніципалітетів, що напрацьовують різні механізми для залучення громадськості до прийняття управлінських рішень.
Мені дуже приємно, що коли ми презентували наші Vcentri Hub, то багато хто з наших міжнародних партнерів дивувався, що можна робити такі речі під час війни, що можна комунікувати, розбудовувати громадянське суспільство і не зупинятися, навіть коли йдуть активні бойові дії.
Нові механізми, що ми запровадили дуже цікавили наших європейських партнерів, проте ми розуміємо, що не можемо зупинятися, маємо змінюватися і вдосконалюватися, знаходити щось нове», — зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Вона зазначила, що хоча Київ має дуже динамічні процеси розвитку Києва, так, опитування відбуваються через Київ Цифровий, велика кількість документів проходить через цифрові платформи, проте нам потрібна жива комунікація.
«Звичайно, можна зробити все через цифру і отримати зворотну реакцію та необхідні дані, але краще, коли ми можемо спілкуватися безпосередньо. Зараз велика кількість ветеранів, ВПО, вони не тільки потребують інформації, а й комунікаційних майданчиків, де можуть проговорити свої питання. У столиці ми маємо уже розгалужену мережу Vcentri Hub. І ми не зупинимося, а будемо й далі, розбудовувати цю систему.
Тому ця перша стратегічна сесія має напрацювати ідеї, які можна додати до тієї системи, що у нас є, щоб ще більш ефективно працювати для киян, чути більше їхніх думок. Це потрібно, щоб у складних ситуаціях ми завжди могли знайти «точку вирішення», — пояснила Хонда.
Усі пропозиції, напрацьовані під час сесії оформлять документом та нададуть на розгляд депутатам Київради для затвердження, адже мова йде не тільки про комунікацію, а й обов’язки, конкретні кроки, які мають бути публічними і зрозумілим партнерам і підтримані, як елемент відкритого урядування, що передбачає відкриту владу, комунікацію з громадою.
«Ми маємо програму «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025-2027 роки», у якій були враховані думки стейкхолдерів, які приходили до нас на стратегічні сесії та семінари. Тож Департамент суспільних комунікацій хоче почути думки людей, зібрати ідеї, що будуть внесені у План дій, відповідно до міжнародної ініціативи.
Ця ініціатива зобов’язує владу до ще більшої відкритості, говорить, що громадянське суспільство має брати участь в розробці рішень і програм за які голосує Київрада.
Разом з тим ми вдячні офісу Ради Європи, що нас підтримали, консультували і ми змогли ввійти в міжнародну ініціативу OGP саме з проєктом Vcentri Hub. Ми створюємо хаби саме для того, щоб забезпечити комунікація між владою, громадою і соціально відповідальним бізнесом. Локації у нас є і ми хочемо розробити план дій, згенерувати ідеї, що їх можна реалізувати на цих майданчиках», — розповіла директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Мирослава Смірнова.
Після вітальних слів та побажань плідної роботи Стратегічної сесії учасники зосередилися на генеруванні ідей, обговореннях та запеклих дискусіях. Усі були поділені на умовні чотири робочі групи, які відповідають принципам відкритого врядування: прозорість та доступ до інформації, громадська участь, інновації та підзвітність.
Експерт з цифрової трансформації, представник Офісу Ради Європи в Україні Сергій Карелін, що був одним із модераторів зустрічі, відзначив активність учасників, і те, що вони швидко включилися до роботи і аргументовано та впевнено захищали свої ідеї. Він вважає, що майбутні ініціативи мають підвищувати довіру до влади у місті Києві та покращити партнерство влади та громади. При чому важливо те, що обидві сторони беруть на себе зобов’язання.
«Київ має значні ресурси, розвинуте громадянське суспільство і дуже технологічне, тобто багато ініціатив мають підґрунтя. У столиці працює КП ГІОЦ, Київ Цифровий — це вже, як приклад для інших міст. Тож для Києва головне тепер — залучення громадськості, щоб вони висловлювали свої ідеї. Таким чином місто може розвиватися далі», — сказав Сергій Карелін.
Інна Дорн, з команди Kyiv Defenders розповіла, що однією з ідей, яку запропонувала їхня команда, є створення інтерактивної карти громадських організацій і напрямки їхньої діяльності з розділенням їх на райони, щоб мешканці знали до кого звернутися.
«Громадські організації мають великий потенціал, неймовірні проєкти та іноді їм потрібна підтримка не стільки фінансова, як інформаційна — щоб донести те, що вони роблять до широкої громадськості і, можливо, міжнародних партнерів», — зазначила вона.
Інна зізналася, що для неї була дуже корисна взаємодія з колегами з громадських організацій, які мають інше спрямування роботи, адже це своєрідний вихід зі своєї інформаційної бульбашки.
Під час сесії було запропоновано низку цікавих ініціатив, серед яких найбільшу підтримку отримали: створення цифрової платформи для управління культурною спадщиною, залучення молоді до активної участі в громадському житті, розробка інклюзивних технологій (наприклад, застосунку для людей з порушеннями зору) та онлайн-навчання з актуальних соціальних питань. Всі пропозиції оцінювались за чотирма ключовими критеріями: прозорість, участь громадськості, інноваційність та відповідальність.
З цих ініціатив відберуть три-чотири напрямки, які використають для розробки Плану дій у місті Києві. Надалі робоча група напрацює конкретні заходи плану дій, що презентують громаді міста та винесуть на розгляд депутатів Київради.
Читайте також:
Жителям Оболоні презентували інноваційну систему розвитку мікрорайонів
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»