У столичному театрі Франка показують вцілілі після влучання ворожої ракети мистецькі роботи
Експонатами виставки стали дипломні твори студентів Київської академії імені Михайла Бойчука, що вдалося врятувати зі знищеного внаслідок російської атаки у березні 2024 року корпусу.
Проєкт «Вціліле», який розмістився в одному із залів Національного театру імені Івана Франка, звертає увагу на нищення української культури, яке протягом багатьох років здійснює радянсько-російська система.
Один з показових випадків — влучання російської ракети у будівлю Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну 25 березня 2024 року. Унаслідок цього під завалами опинилися роботи митців, студентів та викладачів академії, які лише частково вдалося врятувати.
«Ця виставка є даниною велетам українського мистецтва і культури, — зазначив ініціатор проєкту, генеральний директор театру імені Івана Франка Євген Нищук. — 100 років тому, у 1924-26-их, в стінах нашого театру творив видатний театральний діяч, геній, Лесь Курбас, який був розстріляний. До слова, він залишив парадигму, яка є нашим дороговказом: театр сьогодні є таким, яким завтра має стати суспільство. Лесь Курбас працював з Михайлом Бойчуком над виставою «Чорна Пантера і Білий Ведмідь».
У 1937 році терористична машина радянського союзу вбила Михайла Бойчука, видатного новатора та художника. Нищила його роботи, його учнів та пам’ять про нього. 87 років потому, росія скоїла повторний злочин, поціливши ракетою в академію, що зберігає та продовжує діло митця. Роботи майстрів та учнів зазнали такої ж атаки, яку ворог здійснював по велетах українського мистецтва — Курбасу, Бойчуку, Йогансену, Кулішу та іншим. Нам хотілося це показати, продемонструвавши шматки вцілілих робіт».
На виставці демонструють вцілілі експонати, створені студентами академії — живописні роботи, монументальні та декоративно-прикладні твори, а також документальні кадри, що засвідчують злочинні дії росії, спрямовані проти українського народу. Ці роботи належали до золотого фонду дипломних робіт, деякі з них зберігалися у фондах кафедри монументального і станкового живопису.
Окрім цього, глядачі зможуть побачити короткометражний фільм, присвячений цим драматичним подіям.
Євген Нищук підкреслив, що за кожним злочином стоять конкретні люди. І це не лише ті, хто віддають накази, а й ті, хто підтримує цю систему. Так, з-під мистецьких вцілілих творів визирають Охлобистін, Кіркоров, Ані Лорак, Повалій, на світлинах яких символічно зобразили кров української культури.
Ще один герой виставки — Арлекін, якого можна побачити у відзнятому відео на руїнах корпусу академії.
«Лесь Курбас по-іншому подав цього персонажа — розумного, інтелектуального, часом беззахисного і провокативного, — зауважив Євген Нищук. — З нього подекуди насміхаються, він падає і встає, а також жонглює щось крихке і тендітне, що може розбитися. В усвідомленні Курбаса і Бойчука Арлекін ніколи не падав у прірву безчестя, не втрачав совість, щоб передати нам український дух і видатне українське мистецтво».
Спільний проєкт театру та академії був реалізований за підтримки Українського культурного фонду.
«Хоч роботи пошкоджені, але душа, сутність вціліла. Дуже важливо, що через популяризацію культурної спадщини ми говоримо про її збереження», — зазначила Тетяна Дорошенко, провідна фахівчиня з управління проєктами.
Відвідати виставку в театрі (площа Франка, 3) можна до 30 вересня.
До теми:
- Восени в Київській академії Бойчука планують розібрати завали зруйнованого внаслідок російської атаки корпусу. Також у закладі сподіваються в найближчі роки відбудувати корпус, розмістивши там галерею, музей сучасного мистецтва та капличку.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»