«Відроджений всесвіт»: масштабна виставка до 100-річчя реставраційних майстерень, відкрилась у лаврі

Робота реставраторів практично завжди знаходиться «за кадром». На виставках, у храмах та музеях люди бачать вже результати їх роботи. Чимало з врятованих творів своїм життям мають завдячувати саме професійності, вмінню, смаку та палкому бажанню зберегти для наступних поколінь старовинні речі, твори мистецтва, предмети вжитку — все те, що колись складало життя людей.

Команда рятівників історії — це про майстрів з Реставраційної майстерні при Лаврському музеї культів.

Сьогодні важко уявити, що художники-реставратори були серед «ворогів народу», що їм не довіряла влада в срср, що за свою професійну принциповість і порядність їм доводилось платити життям.

На виставці, присвяченій 100-річчю Реставраційної майстерні при Лаврському музеї культів, зазначили, що сьогодні хотіли б згадати кожного фахівця, завдяки якому історична спадщина дожила до наших днів.

Генеральний директор Національного заповідника Києво-Печерська лавра Максим Остапенко, назвав ім’я людини, яке сьогодні не відоме широкому загалу. Втім, для української культури його внесок неможливо переоцінити.

«Це Микола Касперович, який у далекому 1924 році повернувся з Парижу до Києва, з успішного художнього проекту, в розірвану більшовиками столицю України, щоб рятувати нашу історичну спадщину. Саме він заснував реставраційні майстерні, які вже 100 років повертають із забуття сторінки нашої історії! У 1939 році, прямо із Лаври із 39 корпусу, його забрали…» — нагадав Максим Остапенко.

Микола Касперович під тиском «зізнався» в участі у контрреволюційній організації. У звинуваченні вказувалося: «является участником петлюровской повстанческой организации и проводит шпионскую работу в пользу одного иностранного государства».

Його розстріляли 7 травня 1938-го. Реабілітували посмертно.

Саме завдяки роботі Миколи Касперовича реставрований врубелівський іконостас Кирилівської церкви у Києві, рисунки шаблі Івана Мазепи, булави й пернача Павла Полуботка, козацької корогви Домонтовської сотні для «Ілюстрованої історії України» Михайла Грушевського (1913).

Він виконував реставраційні роботи в Харківському художньо-історичному музеї та в київському музеї Російського та Західного і Східного мистецтва. Його авторству належать композиції темперою та олійними фарбами: «Архітектор Всесвіту» («Христос-Архітектор»). Окремі роботи Миколи Касперовича зберігаються у Львівському Національному музеї, Українському католицькому університеті (Філадельфія, штат Нью-Джерсі, США).»

Розказана історія художника-бойчукіста, який народився поблизу Козельця на Чернігівщині, який у Парижі став активним членом «Української громади», беручи участь у культурному житті української діаспори, — один з прикладів життя і стійкості тих гігантів, на плечах який стоїть новітня українська культура.

«Реставраційна майстерня бере початок у 1924 році. Вона стала першою у Києві професійною студією з реставрації музейних предметів. Саме завдяки багаторічній і наполегливій праці таких видатних реставраторів, як Микола Касперович, Костянтин Кржемінський, Ольга Більська та їхніх наступників, багато експонатів було збережено та повернуто до життя», — зазначили організатори виставки.

Заступник гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Костянтин Крайній зазначив, що збереження національної спадщини в цей непростий для України час є одним із ключових завдань Заповідника.

«Ми розуміємо, що від нашої роботи залежить, як культурні пам’ятки житимуть у майбутньому. І ця виставка — свідчення нашої наполегливої праці та результатів, які вдалося досягти нашим майстерним реставраторам», — підкреслив Костянтин Крайній.

Максим Остапенко відзначив внесок у відкриття експозиції людини, яка стала «справжнім мотором цієї фантастичної роботи», — начальниці відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Світлани Гаги-Шереметьєвої.

«Кожен предмет, представлений на виставці, пройшов через руки наших фахівців, які зберегли його автентичність і повернули до життя. Реставраційна справа — це не просто наука, це місія, особливо зараз, коли ми втрачаємо не лише людей, але й історію через війну. Наше завдання — зробити все, щоб пам’ятки збереглися для майбутніх поколінь», — сказала пані Світлана.

Під час заходу художників-реставраторів та меценатів нагородили медалями святого Архістратига Михаїла за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та за жертовність і любов до України.

Заступниця начальника наукового відділу вивчення духовної культури Києво-Печерської лаври Ірина Шульц провела авторську екскурсію, під час якої відвідувачі дізнались про складні реставраційні процеси, їхню важливість для збереження культурної спадщини та специфіку роботи реставраторів у сучасних умовах.

Довідково:

Виставка діятиме з 19 вересня щодня з 10:00 — 18:00. Локація: Будинок намісника Києво-Печерської лаври (корпус № 1).

Виставка «Відроджений всесвіт» відбулась завдяки підтримці Міністерства культури та стратегічних комунікацій, ПЦУ, БФ «Українська лавра», а також STIGILLUM. Музей Шереметєвих.

«Вечірній Київ» писав також про те, що у Національному музеї народно-декоративного мистецтва України у Києво-Печерській лаврі відкрилась виставка до 100-річчя Київського кераміко-художнього заводу.

Фото: Юрій Юрченко.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»