Омбудсмен заявив про використання ворогом інформаційних прав для маніпуляцій, фейків та психологійних операцій

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини, публічно звернувся щодо проблеми використання росією інформаційних інструментів для впливу на українців та підготовки річного роду спецоперацій, які впливають на великі маси громадян.

Він зазначає, що зловживання правами на звернення та інформацію набуло особливого характеру саме з початку широкомасштабного вторгнення.

На думку Лубенця, право на звернення «було інструменталізоване особами, їх об’єднаннями, політичними партіями та релігійними організаціями антиукраїнського нахилу, котрі стали активно застосовувати вказані правові інструменти задля формування пропагандистського російського контенту та поширення дезінформації».

Йдеться саме про осіб, які використовують гарантовані Конституцією України можливості подання запитів та звернень для дестабілізації роботи державних органів, а також заперечення конституційно-правового ладу в Україні.

Вони користуються правовими засобами для формування маніпуляційного контенту, фейків та умисного або з необережності сприяння інформаційно-психологічним операціям ворога.

«Наслідками таких дій може бути негативний вплив на виконання органами влади своїх обов’язків, підрив довіри до влади, армії, створення розколу в суспільстві тощо», — застерігає Уповноважений ВРУ з прав людини.

Про існування вказаної проблеми також неодноразово відзначалось у медіа та блогерами.

Дмитро Лубінець наводить низку посилань, за якими можна переконатись у використанні ворогом цілком демократичних інструментів проти України.

Однотипні запити з образливою лексикою часто надходять «від осіб, які не ідентифікували себе, натомість вживали щодо себе означення „людина“, „жива людина“ тощо. Надсилання таких листів мало ознаки скоординованої діяльності».

Зловживання інформаційними правами також проявляються у масових розсилках, характеризуються масовим направленням електронних звернень чи запитів.

А національне законодавство подекуди застаріле й не може належним чином реагувати на ці технологічні виклики.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підкреслює, що звернення та запит є унікальними правовими інструментами для оперативного позасудового розв’язання питань, реалізації конституційних прав та свобод.

«Однак надмірне та невиправдане, за певних обставин, користування таким правом здатне порушити баланс між дотриманням принципів верховенства права та законності, що є неприпустимо в умовах демократичного устрою», — зазначає омбудсмен.

Щоб з’ясувати масштаби існування проблеми зловживання вказаними правами, провели опитування окремих органів державної влади та місцевого самоврядування.

Аналітичний звіт за результатами опитування буде оприлюднено незабаром.

«Результати опитування свідчать більше про проблему зловживання правом на подання звернень, ніж інформаційних запитів», — пише Лубінець.

Омбудсмен вказує на основні моменти, які мають сприяти адекватній комунікації між заявником/запитувачем та посадовою особою державного органу та запобіганню потенційного зловживання правом громадянами:

• Належне вивчення предмета звернення чи запиту, а також пов’язаних обставин відповідальними працівниками суб’єктів владних повноважень. У випадку якщо звернення чи запит зрозуміти не можливо — варто сконтактувати із заявником та надати уточнюючі питання;
• Не забувати, що і Законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян» визначено також спектр похідних та додаткових прав, пов’язаних із поданням запиту чи звернення, які також слід дотримуватися (напр. право бути присутнім при розгляді звернення);
• Своєчасний та оперативний розгляд звернення чи запиту;
• Відповідь на звернення чи запит має бути максимально чіткою та конкретною та відповідати на питання по суті без зайвого роз’яснення положень законодавства, крім випадків якщо це не обґрунтування відмови чи надання роз’яснення на прохання.
• Необхідність системного підвищення кваліфікації з питань дотримання цих прав та ознайомлення з висновками щодо застосування відповідних норм права у постановах Верховного Суду.

Зараз, зазначає Лубінець, пошук шляхів розв’язання проблеми зловживання інформаційними правами потребує розуміння орієнтовних масштабів цього явища, а також конструктивної суспільної дискусії щодо можливих шляхів вирішення.

Читайте також за темою:

«У Києві затримали прибічників Медведчука, які поширювали антиукраїнський контент».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»