Родичі військовополонених та зниклих безвісти вчетверте прийшли до Верховної Ради
У середу, 18 вересня, у Києві біля Верховної Ради вчетверте на акцію вийшли родичі морських піхотинців, які потрапили в російський полон або зникли безвісти на фронті.
Загалом у столиці мітингують вже 90 день. За словами організаторів, зібралося понад сотня людей. До учасників акції виходив народний депутат Михайло Макаренко. А згодом родичі військовополонених або зниклих безвісти пішли в Офіс уповноваженого з прав людини.
Про це повідомляє Суспільне.
Мама морського піхотинця Майя регулярно ходить на акції за повернення полонених військовослужбовців, які проводять у різних містах України. Її 21-річний син перебуває у російському полоні з 12 квітня 2022 року.
«Стояв на обороні Маріуполя, на заводі Ілліча. Безкінечні поїздки, звернення в КШ (координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими — ред.), 90-й день стоїмо під Офісом президента в надії повернути сина, стукаємо в усі двері. Ми не здамося, поки не повернемо останнього піхотинця. Вони стояли на захисті і обороняли нас, тепер наша черга битися за них», — розповіла пані Майя.
У жовтні минає два роки, як зникли безвісти чоловік і брат учасниці мітингу Анни. Відтоді про них немає жодної інформації. Загалом, за її словами, у 30 окремій механізованій бригаді, де служили рідні жінки, зникли безвісти понад 1000 воїнів.
«Я хочу, щоб звернули увагу на масштаби зниклих безвісти, їх більше, ніж говорять. Я хочу, щоб зайнялися пошуком, бо жити в невідомості — немає нічого гіршого. Мій чоловік був на Бахмутському напрямку, там за 2022 рік дуже багато зниклих безвісти. Я навіть не знаю, що було в той день, коли чоловік зник. Єдине, що я дізналася, що він зник не 16 жовтня, а 15 жовтня. Мій брат зник у Богданівці Донецької області», — каже Анна.
Прийшла на безстрокову акцію протесту і пані Лариса — мати військовополоненого оборонця Маріуполя. Її син Федір, який служив у військовій частині 3057 Нацгвардії, перебуває в російському полоні уже третій рік.
«Я сама з Маріуполя, я знаю, як там було. Мій син з Азовсталі. 86 днів без їжі, без води. Там банка кукурудзи на два дні на дві людини і одна пляшка води. Якщо нічого не допоможе, я готова голодувати. У Маріуполі я втратила все, у мене лишився один син», — розповіла пані Лариса.
Також читайте: щонеділі небайдужих містян запрошують долучитися до нагадування про військовополонених.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»