Чорна пляма на воді: науковець розповів про забруднення, що нестримно насувається на Київ

Частина бруду з Курщини вже перебуває між селами Літки та Рожни, що під Києвом. Експерти фіксують там незначне погіршення якості води, зміну кольору та каламутність. Замору риби у Десні на Київщині наразі немає. За даними Держагентства водних ресурсів, основна концентрація забруднення ще знаходиться у Чернігівській області між селами Остер та Максим.

Що саме пливе Десною до Києва? Чи загрожує столичному регіону мор риби? Скільки часу відновлюватимуться річкові екосистеми? Про це та багато іншого «Вечірньому Києву» розповів директор Інституту гідробіології, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Сергій Афанасьєв.

«БУЛИ ПОБОЮВАННЯ, ЩО РОСІЯНИ СКИНУЛИ У РІЧКУ ВИСОКОТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ»

— Сергію Олександровичу, поясніть, звідки взялась і з чого складається ця схожа на смолу чорна пляма, що вбила все живе у Сеймі й зараз рухається Десною до Києва?

— Забруднення пов’язане з потраплянням відходів у Сейм із відстійників цукрового та спиртового заводів у російському місті Тьоткіно Курської області. Мова йде про густу рідину, що залишається після перероблення цукрових буряків та цукрової тростини.

Відстійники тьоткінських заводів розташовані на березі Сейму. Чи були вони пошкоджені внаслідок бойових дій, чи це була спланована акція росіян, невідомо. Але ця «меляса» та промислові стічні води потрапили у річку Сейм. Велика кількість органіки поглинула кисень у воді, що спричинило масову загибель риби та безхребетних у Сумській і Чернігівській областях. Розкладання живності додало свою частину вторинного забруднення річок.

Коли у середині серпня невідомі речовини потрапили у Сейм, нам привезли проби води на біотестування. Були побоювання, що росіяни скинули у воду високотоксичні речовини, які замаскували органічними відходами. Слава Богу, ніяких специфічних токсинів не виявили. Втім, тест на генотоксичність ще триває. Це набагато складніший аналіз, результати якого стануть відомі наприкінці тижня.

— Гендиректор Київводоканалу запевняє, що очисні споруди справляться із забрудненням у разі його доходження до точок водозабору. Ви поділяєте його оптимізм?

— Так, Київводоканал має засоби та реактиви, щоб очистити воду. До того ж забруднення розбавилося Десною вже мінімум у три рази. Крім того, швидкість плями з забрудненням зменшилась, бо вона більш щільна та повільніше тече дном. По верху йде чистіша вода, яка підхоплює знизу забруднення, вимиває його та розбавляє.

Ймовірно, що пляма дійде до Києва вже найближчими днями, але вона буде менш концентрована. Більша частина плями з забрудненням по дорозі осяде на дно, де з часом і розкладеться.

Загибелі риби у Десні в межах столиці я не прогнозую. Також заморні явища оминуть Дніпро, до якого забруднення, якщо й дійде, то у ще більш розбавленому вигляді. Крім того, сьогодні вживаються заходи з аерації для недопущення подальшого мору риби.

СХОЖА ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА ТРАПИЛАСЯ У 1983 РОЦІ НА ЛЬВІВЩИНІ

— Через екологічну катастрофу у Сеймі та Десні загинуло десятки тонн біоресурсів. Як скоро річкова екосистема зможе відновитися?

— Пляма з забрудненням, поглинаючи кисень, нищила все на своєму шляху. Нині Сейм перетворився на мертву річку. Від нестачі кисню у воді задихнулася не тільки риба. Загинули також безхребетні: молюски, членистоногі, комахи, черви. З одного боку вони є кормовою базою для риби, з іншого — мають особливе значення як фільтратори для очищення води й відіграють велику роль у всій річковій екосистемі. Проте річки відрізняються своєю динамічністю та вражають здатністю до самовідновлення.

Екосистеми Сейму та Десни здатні відновитися за 2-3 роки. Втім, втрати біорізноманіття, червонокнижних видів риб і безхребетних, сьогодні неможливо оцінити.

В Україні вже траплялись схожі екологічні катастрофи. У 1983 році у місті Стебнику Львівської області після сильного дощу прорвало ґрунтову дамбу хвостосховища. Величезна маса висококонцентрованої ропи з калійного комбінату хлинула у басейн річки Солониці й далі по річках у Дністер і Чорне море.

Це завдало величезної шкоди флорі та фауні, а також якості вод у місцевих водозаборах. Рапа витравила все живе на своєму шляху. Ділянка Дністра у понад 500 кілометрів стала мертвою. Тоді загинуло сотні тисяч тонн риби. Втім протягом п’яти років Дністер оговтався. Сьогодні ми навіть слідів тієї катастрофи не знайдемо.

— У Київській області превентивно заборонили купатися та ловити рибу у Десні. Втім, рибалки масово ігнорують попередження та продовжують сидіти на березі річки з вудочками. Наскільки небезпечно вживати рибу, що побувала у забрудненій воді?

— Я б не радив ловити та вживати таку рибу. Не тому, що це призведе до якогось захворювання. Але поки до кінця не будуть зрозумілі наслідки цієї екологічної катастрофи, краще утриматися від вилову та вживання риби з Десни. Було б доцільно запровадити карантинні обмеження на період, поки вода повністю не очиститься.

До речі, саме за рекомендаціями нашого інституту почали розчищати входи у притоки та стариці Десни, щоб риба могла дістатися місць, куди не дійшло забруднення. Весною під час повені риба, що там переховується, зможе спокійно повернутися.

Раніше у Київводоканалі запевнили, що очисні споруди справляться із забрудненням у разі його доходження до точок водозабору. У випадку погіршення якості води міська влада попередить киян мінімум за добу.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»