У столиці тривають заходи до 80-х роковин від початку депортації українців з Лемківщини та Холмщини
У 1944-1951 роках зі своїх автохтонних земель також виселили українців Надсяння, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.
Сьогодні, 15 вересня, у Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбуватимуться заходи до 80-х роковин від початку депортації автохтонних українців з їхніх споконвічних етнічних земель − Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944–1951 роках.
Про депортації тих часів у радянському союзі не розповідали на уроках історії, а потім ця тема залишилася цікавою переважно тільки нащадкам переселенців.
Початок російсько-української війни знову привернув увагу до цієї теми. Розкрив її у новому світлі. Бо ж із Лемківщини на Донбас переселяли цілі села, і старенькі люди, які в дитячому віці пережили жах втрати рідного дому, знову змушені були тікати.
У столиці лемки гуртуються довкола товариства «ЛемКиїв», яке органіщувало чимало меморіальних заходів. Зокрема і в музеї Михайла Грушевського.
«Все почалося з того, що 9 вересня 1944 року тоталітарні режими Польщі та СРСР уклали угоду про „взаємний обмін населення“, що насправді означало вигнання українців зі споконвічних етнічних теренів у нових кордонах Польщі, а поляків — із західних областей України. За підрахунками сучасних істориків примусово покинули свої домівки майже 700 тисяч українців. Цей болісний процес розтягнувся в часі на сім років, досягнувши піку 1947 року у вигляді сумнозвісної акції „Wisła“», — нагадують сторінки історії у музеї.
Спершу українців виселяли на схід, до УРСР, а потім тих, хто найдужче тримався за свій Отчий Край, розкидали на «Ziemie Odzyskane» − колишні німецькі землі на півночі й заході Польщі. При чому, якщо на схід України відправляли цілими селами, то у Польщі українців «розсіювали», щоб у одному місці було не більше трьох родин.
«Ми знаємо все це не лише з новітніх історичних досліджень, але й від безпосередніх свідків і жертв депортацій − членів Київського ветеранського правозахисного товариства депортованих українців „Холмщина“ імені Михайла Грушевського, для яких Дім Грушевських став і їхнім Домом. Ми відчуваємо їхній біль, бо тепер знову втрачаємо рідну землю, бо новітній тоталітаризм зневажає прийнятий цивілізованим світом принцип непорушності державних кордонів. Маємо все пам’ятати, адже наша пам’ять робить нас сильнішими», — наголошують музейники.
І разом із товариством «ЛемКиїв» і Київським ветеранським правозахисним товариством депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського запланували наступні заходи:
- 12:00 − 14:00 — Майстер-клас Тетяни Семенець і Галини Дудар (м. Тернопіль) з лемківської писанки і витинанки.
- 12:00 − 15:00 — Виставка «В моїм серці Лемковина»
- 14:00 − 15:00 — «Пам’ятаємо отчий край»: зустріч з примусово переселеними − членами Київського ветеранського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського
- 15:00 − 16:30 — Меморіальний концерт за участі творчих колективів Київського товариства «ЛемКиїв» і Київського ветеранського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського
Читайте також: Доля переселенців: у Києві тривають заходи, присвячені 80 роковинам депортації українців з Лемківщини
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»