На Подолі зупинили самовільні будівельні роботи на фасаді пам’ятки архітектури: що відомо
Прибутковий будинок Дмитра Мезенцева на розі вулиць Верхнього Валу та Волоської був збудований у 1899 році за проєктом архітектора Карла Шимана та відіграє важливу містобудівну роль в історичній забудові нашого міста.
Нещодавно на сторінці Департаменту охорони культурної спадщини повідомили про проведення чергових протиправних робіт за адресою: вулиця Верхній Вал, 48/28, які вдалося зупинити завдяки оперативній реакції Департаменту територіального контролю міста Києва.
«На початку вересня інспекторами Департаменту було проведено огляд об’єкта, видано припис власнику з вимогами зупинити негайно роботи з незаконної прибудови пам’ятки та укласти охоронний договір. Попри це, за декілька днів роботи знову відновилися», — зазначили у дописі.
«Вечірній Київ» звернувся до Департаменту охорони культурної спадщини, щоб дізнатися, яка ситуація зараз склалася довкола цієї пам’ятки та чим цінна ця споруда.
У пам’яткоохоронній установі наголосили, що будівля на Верхньому Валу, 48/28 є пам’яткою архітектури місцевого значення наказ Міністерства культури та інформаційної політики від 12.04.2023 Nº 171, охоронний Nº 3171-Кв) та охороняється законодавством у сфері охорони культурної спадщини України.
«На сьогодні ми бачимо порушення з боку власника будівлі у відсутності укладеного охоронного договору. Також науково-проєктна документація на проведення будь-яких будівельних робіт на пам’ятці архітектури має погоджуватися з нашим Департаментом, що також не було зроблено», — зазначила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
За історичною довідкою, садибна ділянка розташована на перетині вулиць Верхній Вал і Волоська у північно-східній частині Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» в історичній місцевості Подолу.
Згідно з архівними документами, що зберігаються в Державному архіві міста Києва, історія забудови садиби на вулиці Верхній Вал, 48/28 простежується з середини XIX ст. За розподілом вулиць на розряди, затвердженим 1861 р., вул. Верхній Вал належала до першого розряду, на яких дозволялося будувати лише камʼяні, криті залізом або черепицею будинки, зі сходами з вогнетривких матеріалів.
Одним із перших відомих власників садиби на вулиці Верхній Вал, 48/28 був О.О. Москаленко, прізвище якого згадується в документах 60-х рр. XX ст., у подальші роки садибою володіли його спадкоємці. У 1870 р. родина Москаленків продала означену садибу купцю Тимофію Романовичу Козачину, який у січні 1898 року продав її міщанину Дмитру Мезенцеву.
«Саме на його замовлення і було забудовано садибу, конфігурація та споруди якої збереглися до нашого часу. План садибної ділянки, складений 4 червня 1898 р., фіксує наявні споруди, а також запроєктоване будівництво: на місці деревʼяних лавок було заплановано побудувати чотириповерховий камʼяний на підвалі Г-подібний за планом житловий будинок по червоних лініях забудови вулиць, на місці деревʼяного сараю — триповерховий камʼяний флігель у дворі на межі із садибою Nº 50 по вулиці Верхній Вал, які утворювали затіснений внутрішній двір садиби», — розповідають у Департаменті.
Спорудження кам’яниці замовили відомому тогочасному архітектору Карлу Шиману, а керуючим будівельними роботами призначено інженера-архітектора Олександра Гілевича. Будівництво датувалося 1899 року, про що свідчили різьблені на трикутному фронтоні цифри «1899» з боку вулиці Волоської (на сьогодні напис втрачений).
У різні часи на першому поверсі розміщувалися «Києво-Подільська аптекарська крамниця» і склад (1908 р.); бакалійна крамниця і перукарня; Подільська їдальня Київського благодійного товариства (1881-1912 рр.); взуттєва майстерня; майстерня пошиття чоловічого одягу.
У радянський час садиба була націоналізована.
У 1993-1998 роках відбувся капітальний ремонт будівлі з реконструкцією горішніх поверхів, надбудовою мансардних поверхів та відновленням наріжної башти, втраченої у радянський час.
Станом на 2021 рік у підвальній частині будинку та на першому поверсі розміщувалися аптека і крамниці.
«Прибутковий будинок Д.М. Мезенцева являє собою характерний приклад багатоквартирного житла кінця XIX- початку XX століття. Будівля безумовно становить значну цінність, як чудовий приклад архітектури, її композиційне та стилістичне вирішення фасадів, виконано з елементами бароко і ренесансу. Будівля репрезентує творчість відомого архітектора Карла Фрідріховича Шимана та відіграє важливу містобудівну роль: є органічною складовою частиною забудови Подолу. Є містобудівним акцентом однієї з центральних вулиць Подолу», — наголошують у Департаменті охорони культурної спадщини.
До теми: у центрі столиці зупинили руйнування декоративних елементів на пам’ятці архітектури.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»