У Києві судитимуть Шуфрича за держзраду та посягання на територіальну цілісність України
Народному депутату загрожує до 15 років тюрми.
Правоохоронці завершили розслідування щодо парламентаря від партії ОПЗЖ та його колишнього помічника. Справу скерували до суду. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань та Офісі Генпрокурора.
Традиційно правоохоронці не називають імен обвинувачених, але з матеріалів справи випливає, що мова йде про чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Його судитимуть за двома статтями Кримінального кодексу: державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 111) та фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни меж території України чи повалення конституційного ладу (ч. 3 ст. 110-2).
За держзраду йому загрожує від 10 до 15 років тюрми або довічне ув’язнення. Сам Шуфрич вважає кримінальну справу проти себе політично мотивованою та не визнає своєї вини.
Як свідчать матеріали розслідування, нардеп тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО, агента ФСБ Володимира Сівковича, який координував російську агентуру в Україні. Останній втік до Москви у 2014 році.
За даними слідства, одним з основних завдань Шуфрича, який також був завербований ФСБ, була підривна діяльність в інформаційній сфері. Він систематично поширював наративи Кремля про те, що українська держава — нібито штучне утворення, що в України та росії єдина історія і що українці та росіяни — нібито «один народ». Таким чином Шуфрич намагався розвинути проросійські настрої в українському суспільстві.
Крім публікацій та коментарів у ЗМІ, він регулярно подавав заздалегідь підготовлені для нього депутатські запити і звернення до державних і правоохоронних органів. Вони були направлені на потенційне ускладнення міжнародних відносин з іншими країнами, дискредитацію вищого військового і політичного керівництва нашої держави, створення умов для втручання у внутрішні справи України та загострення суспільно-політичної ситуації в країні. Важливою метою замовників було формування суспільної думки українців на користь рф.
Також влітку 2013 року Шуфрич придбав у афільованих з Віктором Медведчуком осіб нерухоме майно у кримському Сімеїзі. Після незаконної анексії півострова, він уклав договір з російським держпідприємством «Охрана» росгвардії.
У ДБР наголошують, що нардеп чудово усвідомлював, що таке рішення призведе до фінансування окупаційних структур країни-агресора, але надав вказівку на укладення договору. Надалі на рахунки росгвардії за надані послуги було перераховано майже 650 тисяч російських рублів.
Нагадаємо, що значна частина політичної діяльності Шуфрича була пов’язана з партією СДПУ (о) та її лідером Віктором Медведчуком. Потім була дружба з «регіоналами» та Віктором Януковичем. Шуфрич шість разів обирався до Верховної Ради.
Свого часу працював міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2004 році був уповноваженим представником прем’єр-міністра Віктора Януковича у Верховній Раді, а під час президентської виборчої кампанії представляв його інтереси у ЦВК.
У 2018-му Шуфрич заявив, що в Україні йде громадянська війна та жодної військової агресії проти нашої країни з боку РФ немає. Через рік потрапив у скандал у зв’язку з публікацією у ЗМІ фото з полювання Шуфрича в Африці поряд із вбитими тваринами, серед яких були види, що вимирають.
На початку березня 2022 року Шуфрича затримала тероборона Києва за фотографування блокпоста. Його відправили на допит в СБУ, але згодом відпустили.
У вересні 2023 року народному депутату повідомили про підозру у держзраді. Печерський райсуд Києва взяв його під варту без права внесення застави. У квітні 2024 року СБУ затримала експомічника Шуфрича за підозрою у фінансуванні росгвардії у Криму.
Він відповідав за юридичні аспекти угоди щодо охорони нерухомості нардепа у Сімеїзі. Йому інкримінують ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу — фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни меж території України чи повалення конституційного ладу. Обидва обвинувачені нині перебувають під вартою.
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»