Зубр, леви та інші звірі: виповнюється 100 років знаменитому скульптору Юрію Рубану

Як і пів століття тому кияни люблять фотографуватися біля скульптури Левів Київського зоопарку. Фото: Борис Корпусенко
Як і пів століття тому кияни люблять фотографуватися біля скульптури Левів Київського зоопарку. Фото: Борис Корпусенко

Скульптури майстра ось уже майже пів століття є візитівкою Київзоо.

Дуже важко уявити Київ без його знаменитих скульптур — могутнього «Зубра» та шляхетної пари «Левів», що зустрічають відвідувачів, усім відомого, Київського зоопарку.

Сьогодні, 31 серпня виповнилося б 100 років відомому київському скульптору-анімалісту Юрію Олександровичу Рубану (1924-2006 роки). Він прожив довге і і захоплююче творче життя. Його скульптури стали невід’ємною частиною міста.

Юрій Рубан

Юрій народився в родині художників, його батько, Олександр Рубан був графіком, представником творчої групи «бойчукістів» та Розстріляного відродження. Головним вчителем для Юрія Рубана став Іван Кавалеридзе, відомий скульптор, кінорежисер та драматург, з яким він познайомився під час роботи художником-оформлювачем на комбінаті «Керамік».

Майже за півсторіччя творчої діяльності Юрій створив понад сто творів монументальної анімалістичної скульптури, які й сьогодні прикрашають міста України, Узбекистану, Німеччини та Туреччини.

Для Києва Юрій Рубан створив низку фігур, які є окрасою міста. Найвідомішими є скульптури Зубра та пари Левів, що розташовані біля головного входу у Київський зоопарк.

«У 1967 році батька запросили працювати над новим входом до Київського зоопарку. Він запропонував скульптурні композиції Левів та Зубра, яких мали відлити у бронзі. Унікальність цих творів полягала в тому, що форма і пластика виконані більш стилізовано, а не реалістично, як було заведено на той час. Але, на жаль коштів на бронзу не виділили, зробили фігури бетонні, і тільки коли через декілька років скульптури стали дуже популярними, то їх огорнули мідними листами. Проте з часом у мікротріщини між листами просочувалася вода і руйнувала скульптури. Декілька разів проводилися реставраційні роботи, але вони спричинили зміну первинної пластики, і багато деталей скульптур були втрачені», — розповідала раніше нашому виданню Олександра Рубан, дочка Юрія Рубана.

Повернути первісний вигляд скульптурам було запропоновано саме Олександрі Рубан та її чоловікові Віктору Липовці, народному скульптору України. І з 2020 року біля нового, реконструйованого входу розміщені фігури.

Фото: Борис Корпусенко
Фото: Борис Корпусенко

Мабуть, найбільш загадковою фігурою скульптора є збільшена копія посудини-водолія XII -XIII ст. з археологічного музею в Переяславі-Хмельницькому. Київський бронзовий лев-водолій встановлений на початку 1970-х років, коли на Михайлівській площі з’явилися збільшені копії археологічних пам’яток України. До цього часу там також збереглася копія Збручанського ідола.

У 2023 році фонтан відремонтували і зараз він не менш популярний, ніж раніше. За запевненням багатьох екскурсоводів водолій виконує бажання.

Ще одна робота Юрія Рубана збереглася на масиві Новобіличі — величезний ведмідь на дитячому майданчику. Місцеві мешканці люблять цю фігуру, і регулярно перемальовують бетонну скульптуру.

Ведмідь на Новобіличах. Фото: Павло Марків
Місцеві мешканці люблять свого Ведмедя і дбайливо перемальовують. Фото: Павло Марків

Значно менше пощастило фігурі Ведмедя на Березняках та Зубру. Вони теж були бетонні, тільки обшиті мідними листами. У 90-ті роки обшивку здерли вандали, тож скульптури залишилися без покриття і не витримали натиску часу і людей. Проте Олександра Рубан сподівається, що ці фігури, за підтримки міської влади, можна буде відновити.

Монументальні роботи Юрія Рубана також прикрашали санаторії Київщини та Закарпаття, «галявини казок» та заповідно-мисливських господарств Криму.

Разом з тим за зразками анімалістичних робіт Рубана починається масовий випуск сувенірної продукції у порцеляні та фаянсі: «Слоненя», «Ящірка», Жабеня», «Ведмедик», Козеріг», «Лисичка», «Пантера», «Голуб» та інші.

Скульптура «Білий ведмідь», фаянс, 1962 рік. Фото: Katerina Lipovka
Скульптура «Лисиця». Фото: Katerina Lipovka
Скульптура «Куниця». Фото: Katerina Lipovka

А ще в 70-тих роках ХХ століття Рубан був у складі Міжвідомчої комісії по затвердженню зразків іграшок для дітей і сам створив велику кількість еталонів іграшок, які потім тиражували заводи Києва, Дніпра, Одеси, Павлограда, Харкова, Житомира і Шостки. Дітям вони дуже подобалися — про це свідчили продажі. Фігурки звірів дуже швидко знаходили своїх господарів і шанувальників. До речі, вони зберігаються у Державному музеї іграшки.

«Талант художника, знання анатомії тварин, розуміння іграшки як предмету естетичного виховання дитини допомагали створювати яскраві та виразні образи. Понад тридцять авторських зразків іграшок Юрія Рубана було впроваджено у масове виробництво. Це іграшки з гуми, поліетилену, латексу, целулоїду та штучного хутра. Кумедні ведмежата, зайченята, песики, мавпочки, слоненята, тигри, пташки — всі вони іграшкові та досить умовні, але дивовижно точно передають характер образу», — розповіли у Музеї.

Ведмедики. Фото: Державний Музей Іграшки.
Пташки. Фото: Державний Музей Іграшки.

Поціновувачі мистецтва цінують Юрія Рубана за його роботи у станковій пластиці, деякі з яких зберігаються у колекціях провідних художніх музеїв України. Юрій Рубан постійно брав участь у Всесоюзних та Республіканських виставках малих форм, а також у закордонних, які проходили свого часу в Туреччині, Франції, Швейцарії, Ірані та Японії.

Пошук нових образних рішень, оригінальність інтерпретації натури, декоративні якості, дивовижна художня правдивість і точність анімалістичних зображень дають змогу вважати Юрія Рубана одним зі значних і самобутніх скульпторів-анімалістів не тільки України, а й всього пострадянського простору.

Його творча діяльність була тим потужним струменем, який зробив свій безперечний внесок у розвиток анімалістичного жанру українського образотворчого мистецтва другої половини ХХ ст.

Читайте також:

Кохання у скульптурі: 10 романтичних арт-об’єктів у Києві.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»