Проблеми шкільної освіти та шляхи їх вирішення
Близько 70 % учнів українських середніх шкіл після випуску вступають до вищих навчальних закладів. Для прикладу, у країнах Західної Європи цей показник не перевищує 50 % Проте, як ви знаєте, кількість не завжди означає якість. Велика кількість колишніх школярів банально не готова до університетського навчання.
— Дистанція між середньою та вищою школою (вищими навчальними закладами) стає з кожним роком все більшою, — прокоментував ситуацію перший проректор Українського католицького університету Тарас Добко.
Чому так склалося ? На думку учасників дискусії всього можна виділити кілька причин даного явища:
1. Секторальність освітньої реформи
Усі зміни в системі освіти носили секторальний характер і проводилися поодиноко в кожній сфері. Простіше кажучи, жодну освітню реформу не можна назвати комплексною
— До нинішнього Закону України "Про освіту" за останні два роки було внесено близько 30 поправок, однак зазначений нормативно-правовий акт був застарілим на самій стадії розробки . Усі елементи освіти роз`єднані, — зазначив проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров.
2. Відсутність інтересу до навчання у школярів
Приблизно десь з 5-6 класу велика кількість учнів ЗСШ втрачає інтерес до вивчення багатьох предметів.
— Освіта має відповідати нахилам дитини, — наголосив Тарас Добко.
Окрім згаданих проблем, я маю згадати ще одну загальновідому, а саме
3. Некомпетентність багатьох вчителів середніх шкіл
Звичайно, є і гарні шкільні вчителі, і грані школи, однак скількох можете перерахувати особисто ви ? До того ж, згадайте з наскільки низькими балами ( ЗНО) цього року понабирали студентів до НПУ імені Михайла Драгоманова.
Як вирішити "шкільне" питання ?
Учасники зазначеного брифінгу наголосили на тому, що для реформування шкільної освіти необхідно:
1. Розробити сучасну навчальну програму для школярів ,котра б відповідала їхнім інтересам.
2. Створити профільні старші школи, на зразок тих, які існують у США. Цей крок дозволить скоротити час навчання студентів у ВНЗ (3 роки бакалаврату та 2 магістратури).
3. Провести комплексну освітню реформу
Якщо працює неякісно інститут освіти, то , відповідно, працюють неякісно і інші інститути нашої держави. Немає закону, який би об’єднав усі ці освіти в одну систему. Якщо не змінимо систему освіти – нічого не змінимо. Новий закон це робить. — наголосив ректор Харківського національного університету імені В. Каразіна Віль Бакіров.
Однак, не все так просто. Як і при реалізації кожної реформи, дані заходи напевно зустрінуть супротив.
— Противником є ті, хто працює в усталених сферах і не бажає що-небудь змінювати, — зазначив Тарас Добко.
А чи вийде, що-небудь змінити реформаторам — побачимо у майбутньому.