У Києві пройшов дводенний форум «Жіночий рух діє в усіх жінках»

На панельній дискусії 21 серпня говорили про зміни, які відбуваються у питаннях залучення жінок до суспільно-політичних процесів у воєнний та післявоєнний періоди, про розкриття наявного потенціалу українського жіноцтва і його використання.

«Повномасштабне вторгнення змінило роль й ставлення до жінки у суспільстві, у волонтерському русі, армії, політиці та багатьох інших професіях. Те, що ми постійно доводили необхідність участі жінок в усіх сферах, дуже швидко змінила й підтвердила війна. Тому говоримо нині про максимальне їх залучення, адже суспільство зазнає величезних трансформацій, і важливо, щоб жінки були до них готові», — зазначила під час заходу заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Вона підкреслила, що жінки мають бути готові, зокрема, й до роботи в органах державної влади та самоврядуванні.

«Жіночий рух — це про можливості реалізації жінкою свого потенціалу, про компетенції. Дуже часто компетентна жінка не може реалізувати свої можливості й права тому, що перебуває в чоловічому середовищі, яке несвідомо не дає таку можливість, нав’язує усталені соціальні стереотипи.

Тому говоримо нині про післявоєнну відбудову й зміни, які хочемо внести у законодавчу базу щодо гарантування жінкам участі у прийнятті рішень й управлінні. Нині є запити в різних сферах, де потрібні знання рівноцінно як жінок, так і чоловіків», — сказала Марина Хонда.

Під час панельної дискусії говорили про те, як жінкам зберегти вплив, владу, реалізувати власні компетенції на місцевому рівні в умовах дії воєнного стану, коли місцеве самоврядування немає повноцінного повноправного мандату.

Говорили й про те, що нині парламентський процес є дуже закритим і йому не вистачає експертних думок та зауважень, про необхідність політичного діалогу між національною владою й місцевим самоврядуванням.

За словами модераторки панельної дискусії — голови Правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольги Айвазовської, політична робота нині це не тільки творити нове законодавство, а й творити нове суспільство.

«Очевидно, що повоєнне відновлення в умовах поляризації суспільства на кінець активної фази війни, призведе до того, що ми відкриємо ящик Пандори й все, що було задавнене вистрибне. Тому місцеве самоврядування має бути почуте й має бути баланс між центральною й місцевою владою», — сказала Айвазовська. На її думку, перші післявоєнні вибори можуть стати апофеозом популізму.

За її словами, наразі на часі забезпечення виборчого права для жінок, які перебували за кордоном тривалий час через війну — і вже на повоєнних виборах не зможуть балотуватися як депутатки або на пост Президента. Ці питання потребують вирішення.

Валентина Головата — керівниця Мирненської територіальної громади Херсонської області, вважає, що саме жінки стали опорою в період окупації й умовах найпростішого виживання. Завдяки жіночому розуму післявоєнний виклик буде подоланий.

«Владі буде складно реінтегруватися після деокупації. Вже є складнощі. Сприйняття працівників місцевого самоврядування, які змушені були через полон й інші страшні речі, виїжджати. Місцеве населення, що залишилося, вважає їх зрадниками. Це ми бачили, коли деокупували частину Херсонщини. Громада, яку я представляю, знаходиться біля Криму. Практично всі виїжджали за кордон і зараз вони по всьому світу. Якщо в громаді були зрадники, а вони були, то всіх, хто не пішов на співпрацю з окупантами, їм не давали виїхати на блокпостах, поки не показували трудову книжку, де є запис, що ти повністю звільнений з роботи», — розповіла Валентина Головата.

За її словами, сьогодні немає навіть елементарного моделювання процесів, як реінтегруватися після війни. А ті люди, які виїхали, не бачать перспективи повертатися, коли у Європі йде боротьба за український кадровий потенціал.

«Потрібно допомогти жінкам-лідеркам, хто зараз працює на деокупованих територіях або для окупованих громад. Наразі їх більшість в апаратах, тому що чоловіки на війні. Нам доводиться приймати непопулярні рішення. На цьому у майбутньому не можна буде говорити про продовження політичної кар’єри й побудову передвиборчих платформ», — сказала Валентина Головата.

На думку Ольги Айвазовської, перед найближчими післявоєнними виборами суспільство поглине популізм. Й потрібно комунікувати вже сьогодні, щоб цінність кожного непопулярного рішення була доведена людям.

На панельній дискусії говорили про те, що депутати Верховної Ради не можуть скасовувати Постанову Кабміну №69 про заборону перетину кордону всім депутатам місцевих рад, незалежно від їх військового обов’язку. Документ стосується жінок-депутаток, осіб з інвалідністю та пенсіонерів.

Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк сказала, що кожна зустріч із депутатками місцевого рівня розпочинається із питання стосовно виїзду жінок-депутатів за кордон. Але, депутати ВР, можуть лише доносити свій погляд у спілкуванні із представниками уряду та Офісом Президента, уточнила Шуляк. Вона також зазначила, що питання щодо проблем із виїздом торкаються і її особисто. За кордон Шуляк, за її словами, виїжджає лише в цілях робочого відрядження.

В цілому ж, на думку Олени Шуляк, потенціал жіноцтва наразі надзвичайно високий. Наразі вона проаналізувала всі помилки, речі які можна поліпшити, щоб уникнути участі у виборах технічних кандидатів, порушень.

«Наразі відповідне законодавство напрацьовується з нашими партнерами, з „ОПОРОЮ“, та іншими. На рівні законодавства закріплено — якщо дотримується квота можна отримувати державне фінансування. На жаль зараз ідуть спроби, і вони стають активнішими, щоби парламентські партії були позбавлені державного фінансування. Цього не можна допустити. Адже це демократична норма, яка діє у ЄС. Нині також сформований кадровий резерв всередині партії. 40 відсотків місць — на представництво жінок», — сказала Шуляк.

Читайте також: «У столиці завершився 5-й сезон Київської Академії жіночого лідерства».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фоторепортаж Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»