Голос Криму: у Києві говорили про деокупацію півострова і вплив кримськотатарської культури. ФОТО

Минуло десять років, з часу, коли росія окупувала Крим і тисячі кримських татар змушені були залишити рідний дім. Після лютого 2022 року багато хто із киримли, що переїхали на материкову Україну, побоювалися, що тепер тема деокупації півострова потрапить у тінь, відійде на другий план «великої війни».

Проте, сталося навпаки, Верховна Рада прийняла низку законів, зокрема тих, які дають можливість створювати військові адміністрації на території півострова не чекаючи деокупації. І водночас кримськотатарські лейтмотиви зазвучали по-новому

Так, у цьогорічному фестивалі високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage частина програми була присвячена цій темі. Кримський Букет складався з дискусійної панелі «Крим — політична та культурна необхідність», виставки кримськотатарських національних костюмів та прикрас. А також виступу квінтету Усеіна Бекірова.

КРИМ, НА ШЛЯХУ ДОДОМУ: ПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА

Особливістю фестивалю Букет є інтелектуальні бесіди «під ясенем», участь у яких беруть знані політики, письменники, музиканти, ті, хто формують громадську думку в нашій країні. У панельній дискусії, присвяченій Криму, брали участь Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Модерував розмову Керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Бондаренко.

Попри серйозність теми на галявині під віковим ясенем зібралося чимало слухачів. Рефат Чубаров пояснив, що раніше для багатьох українських політиків (і не тільки) тема кримських татар була неприємним подразником, мовляв, киримли постійно чогось хочуть, а потім укріпляться і подадуться разом зі своїм півостровом кудись у сторону Туреччини. І величезним здивуванням для українців стали багатотисячні мітинги у Сімферополі та інших містах півострова проти окупації на які вийшли кримські татари із гаслами, що Крим — це Україна.

«Крим — це наша земля, батьківщина кримськотатарського народу і разом з тим невіддільна частина України, надзвичайно важлива для економічної та військової безпеки країни», — наголосив Рефат Чубаров.

А Таміла Ташева зауважила, що Крим — це історична земля трьох корінних народів України: кримських татар, караїмів та кримчаків. І те, що зараз рф використовує Крим, як військову базу, плацдарм для нападу на інші території України та поширення своїх колонізаторських практик, порушення прав людини тощо.

Разом з тим Україна вже підготувала низку законів, які регулюватимуть життя на півострові після деокупації. Вона розповіла, що перші три місяці після деокупації у Криму відбуватимуться стабілізаційні заходи.

«Є питання безпеки, роботи правоохоронних органів, зрозуміло, що там спочатку будуть активно працювати військові адміністрації, які можна створити не чекаючи деокупації, і буде поступовий перехід до військово-цивільних адміністрацій. Загалом буде потрібно майже 50 тисяч людей для управління: правоохоронні органи, суди та інші», — зазначила Таміла Ташева.

Водночас дії української влади після деокупації залежатимуть і від того, за яким сценарієм Крим буде звільнений Крим і чи потрібно буде відновлювати там критичну інфраструктуру.

Не оминула увагою Таміла Ташева і спротив окупації. І попри те, що нападники намагаються знищити Крим, він — живий, там наші люди, які чекають Україну, вірять в нашу перемогу. Це переконання Таміли Ташевої підтвердив і Наріман Джелял.

«Україна, якщо хоче стати суверенною, то просто не може „подарувати“ Крим, забути про своїх. На півострові людей знищують не тільки фізично, а й морально і психологічно. І це стосується усіх окупованих земель. Так, там є зрадники, і до них мають застосовуватися норми закону, але більшість — виживають і чекають повернення України. Це потрібно пам’ятати», — наголосив Наріман Джелял.

Він повідомив, що російська окупаційна влада чутлива до цієї теми і активно поширює серед місцевих мешканців чутки про те, що кровожерливі українці усіх виселять, або засудять.

Водночас усі спікери підкреслювали, що згідно із міжнародним законодавством після деокупації, ті хто потрапив на півострів після 2014 року, мають залишити його самостійно, або будуть депортовані.

КРИМ, НА ШЛЯХУ ДОДОМУ: КУЛЬТУРНА СКЛАДОВА

У програмі Кримського Букету представлена виставка національних костюмів та прикрас «Кримська ідентичність». Колекція була створена у рамках проєкту «Шлях/Yol». Група майстрів створила унікальну колекцію традиційного кримськотатарського костюма, на основі історичних джерел, вивчення музейних експонатів, дослідження прикладного мистецтва кримських татар.

Експозицію одягу ХІХ століття відтворено з найточнішою передачею крою, матеріалів, обробки та декорування. Костюми, що увійшли в експозицію, є комплексом елементів одягу, взуття, головних уборів і покривал, що відображають побут та спосіб життя кримськотатарської сім’ї. Куратор проєкту — Рустем Скибін

«Наразі ми не можемо назвати майстрів, які відтворили цей одяг заради їхньої ж безпеки. Але впевнена, що цей день обов’язково настане і ми представимо тих, які доклалися до збереження нашого спадку. Вивчали старовинні фотографії, гравюри і відтворюючи автентичні узори та крій, реанімували те, що, здавалося, втрачене», — наголосила під час відкриття виставки історикиня Гульнара Абдулаєва.

З теплотою розповідаючи про кожен елемент одягу вона акцентувала на тому спільному, що є у кримських татар та українців. Наприклад, коли кожен елемент у вишивці має символічність і може багато розповісти про свого власника. Зокрема соціальний та майновий стан та багато іншого.

Кримськотатарські жінки люблять прикраси, для оздоблення одягу використовують техніку філігрань і вишукану вишивку, яка стає все більш впізнаваною і популярною в українців. Таким чином кримськотатарські мотиви органічно вплітаються у загальнонаціональний спадок.

Окрема частина експозиції — представлення весільного вбрання періоду ХІХ століття. Весільні обряди проводили зазвичай після збирання врожаю і це визначило сезонність колекції осіннього періоду. Весільні костюми відтворюють весільний обряд кримськотатарської сім’ї, що складається з трьох поколінь.

Завершальним акордом програми став виступ на головній сцені фестивалю квінтету Усеіна Бекірова. У складі: Усеін Бекіров (клавіші)Іван Лохманюк (бас-гітара)Віктор Павелко (саксофон)Ярослав Казмірчук (труба)Артур Фролов (ударні). Звучали авторські композиції джазового піаніста, композитора, заслуженого артиста України Усеіна Бекірова та кримськотатарські народні пісні в джазовій обробці.

До слова, хоча Bouquet Kyiv Stage пройшов, проте виставка національних костюмів та прикрас «Кримська ідентичність» триватиме до 18 вересня у мансарді Будинку Митрополита. Тож кияни мають нагоду помилуватися чудовою експозицією.

Читайте також: «Скарби Криму. Повернення»: унікальна виставка експонатів кримських музеїв відкрилась у Києві

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»