У Києві відкрили виставку знаного фотографа. ФОТО

Олександр Синиця пам’ятає кожну мить на Майдані. Фото: Борис Корпусенко
Олександр Синиця пам’ятає кожну мить на Майдані. Фото: Борис Корпусенко

Олександр Синиця представив ретроспективу Революції Гідності.

«Мій Майдан» — так називається виставка фотокореспондента УНІАН Олександра Синиці «Мій Майдан», присвячена до 10-ї річниці Революції Гідності.

У Малому залі Національної академії мистецтв України можна подивитися світлини, які зробив Олександр Синиця у 2013-2914 роках. Кожна з фотографій — доказ і свідчення, як українці боролися за свою свободу і європейський вибір.

Олександр Синиця

«Десь у 2021 році разом із колегами думали над тим, аби до десятої річниці подій на Майдані видати великий альбом із фотографіями, адже події Революції Гідності знімали четверо фотокорів Уніану: я, Володимир Гонтар, Владислав Мусієнко і Євген Малолєтка. Але почалася повномасштабними війна і тепер ми боремося за своє виживання. Проте мені дуже хотілося нагадати події тих часів, тому вирішив показати свої фото», — розповів Олександр Синиця.

У невеликій залі представлена вся хронологія подій 2013-2014 років, що відбувалися у центрі столиці — перші мирні протести, барикади, беркутівці та майданівці, відомих постатей, які зверталися до народу зі сцени. Зокрема і предстоятеля УГКЦ Любомира Гузара, старенький і немічний він знайшов сили, щоб засвідчити — церква з народом.

Олександр Синиця пригадує, яким було 18 лютого 2014 року на Майдані Незалежності, як «беркут» напирав на людей, як він впав у натовпі на Інститутській, пощастило, бо опинився біля дверей під’їзду, від розправи його врятував яскравий жилет із написом «преса», а потім люди впустили його у будинок. Він піднявся на другий поверх, щоб роздивитися, що робиться на вулиці. Коли він спустився на двір, то побачив десятки людей в крові. Зокрема батька та сина — Миколу та Ігоря Кузнєцових.

«Коли зайшов у залу і побачив світлини, то наче відкрив сімейний альбом, і мимоволі почав шукати себе на цих фото, бо в той час на Майдані знімав відео. Відчував, що відбуваються епохальні речі, але не розумів, що це початок нашої боротьби за незалежність. Дуже люблю жанр фіксування дійсності, коли перебуваєш у вирі подій. І для будь-якого художника найвище визнання є коли підпис є зайвим, про нього мають говорити його роботи.

Олександр Синиця під час презентації зауважив, що він фотографіями уже все сказав, а ми можемо дивитися і пригадувати з чого все почалося, — зауважив кінорежисер, віцепрезидент Національної академії мистецтв України Олесь Санін.

На презентацію виставки прийшли багато колег і друзів Олександра Синиці, адже у своєму колі він легенда — працює в УНІАНІ з 1998 року. Він призер фотоконкурсів всеукраїнської газети «День», а багато хто знає його як чудового спортсмена, який на веломарафонах залишав позаду своїх значно молодших колег.

До слова, у лютому 2024 року цю експозицію він презентував у рідному Покровську на Донеччині. Дуже хотів, щоб земляки побачили ці світлини. У киян же така нагода буде до кінця серпня у Президії Національній академії мистецтв України, що по вулиці Бульварно-Кудрявська, 20.

Читайте також:

У Києві відкрили фотовиставку про бойові будні десантників

Наталка МАРКІВ, фото Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»