Як перетворити Україну на енергоефективну державу
Ні для кого не секрет, що однією з найбільших проблем нашої країни є неефективне використання енергоресурсів. Якщо і є проблема, то мають бути і шляхи її вирішення.
Одним із таких шляхів і є монетизація субсидій.
А що таке монетизація субсидій ? Чи можливо її реалізувати в Україні ? Якщо так, то якими шляхами ?
На всі питання, власне, і намагалася відповісти ціла плеяда експертів 29 листопада у стінах Українського кризового центру.
Монетизація субсидій, як засіб енергозбереження
Розпочнемо з найпростішого: нинішня система субсидій аж ніяк не сприяє енергозбереженню нашої держави.І не буде сприяти у майбутньому як мінімум із-за банального збільшення числа субсидіантів. Якщо раніше субсидіальна система охоплювала лише 7-8 % населення України, то наразі .внаслідок збільшення тарифів, вона вже охопила близько 6,5 млн. українських сімей.
Ці цифри свідчать не лише про падіння доходів громадян та збільшення тарифів, але й про загострення проблеми енергоефективності.
Щоб ви розуміли, кожен власник субсидій аж ніяк не зацікавлений в економії енергії. Навіщо мерзнути, якщо держава покриє усю різницю ?
В теорії, все б мало б змінитися при трансформації системи субсидій, шляхом проведення її монетизації.
Чи можливо монетизувати субсидії в Україні ?
Почнемо з найпростішого: що таке монетизація ? Монетизація субсидій – це захід, який передбачає надання у розпорядження громадян субсидіальних коштів, якими ті самі мають розраховуватися з компаніями-поставниками. Увесь залишок, який залишиться після розрахунку, субсидіант може залишити собі.
В теорії це мало посприяти заощадливості наших громадян. І так, нам потрібна все ж таки монетизація. Як же тоді її втілити у життя ?
А ось при відповіді на це питання у нас вже починаються проблеми .
За словами радника Міністра фінансів Яни Бугрімової, при монетизації обов’язковим заходом є відміна клірингових та введення грошових розрахунків
Якщо відносно підприємств це ще більш-менш реальний захід, то як тоді бути з відкриттям банківських рахунків для понад 6 млн. українських сімей ?
Керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик вважає , що все це питання не таке вже і складне, враховуючи, що велика кількість українців вже має відкриті банківські рахунки.
Однак заступник голови Департаменту НАК “Нафтогаз України” Олексій Хабатюк відзначив, що рахунки то відкриті, однак в різних банках, в тому числі і приватних. При такій ситуації держава буде просто нездатна моніторити ситуацію щодо розрахунків субсидіантів.
До того ж нерідкою є ситуацією, коли деякі субсидіанти їздять на іномарках, або просто відмовляються від підвищення зарплат, щоб мати можливість оформити субсидію. У зв’язку з цим виникає ще одна проблема: створення єдиної бази субсидіантів. А як створити єдину базу субсидіантів – те ще питання.
Окрім того, досі не існує ідеальної системи обліку електроенергії.
Звичайно, в теорії моніторинг споживання мав би спрощуватися за допомогою звичайних лічильників, однак давайте не будемо забувати про те, у скількох українських будинках взагалі не встановлено пристрої обліку.
Навіть у Києві близько 10 % будинків залишаються без пристроїв обліку. А що вже казати про інші українські регіони ?
Висновки
Отож, що ми можемо констатувати ?
Незважаючи на потуги Кабміну, поки що не створено якого-небудь покрокового плану щодо монетизації субсидій, тому навряд чи вона буде проведена у 2017 р.
Ні банківська, ні енергетична система України поки що не готова 100-відсотково до такої масштабної реформи.
Однак на даний момент впровадження окремих механізмів монетизації є цілком реальним.
Далі буде.