У Софії Киїській розробляють цифрову платформу, щоб «лікувати» та зберігати пам’ятку

Сьогодні, 8 серпня, у Софії Київській завершується двотижнева місія та культурних цінностей.

Захід відбувся за сприяння цільового фонду Японії «Підтримка України в галузі культури та освіти через ЮНЕСКО, а також реагування на надзвичайні ситуації для всесвітньої спадщини та культурних цінностей: оцінка збитків та захист».

Мета — розроблення конструктивного плану готовності до надзвичайних ситуацій та зменшення ризиків для такого масштабного об’єкта всесвітньої спадщини, як «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра».

Саме Софіївський собор першим від України був включений до списку ЮНЕСКО.

Разом із фахівцями заповідника «Софія Київська» експерти ЮНЕСКО проаналізували технічну документацію архітектурного ансамблю Софії Київської — Будинку митрополита та Дзвіниці.

Про це повідомили на сторінці Софії Київської у фейсбук.

Йдеться про креслення, поверхові плани, поперечні розрізи 3D, аналогову документацію різних періодів тощо.

Розглянули й можливості інтеграції зібраних даних для подальшого використання.

Відбувалась і практична робота. За допомогою лазерного сканування та фотограмметрії були оцифровані, задокументовані.

Провели й експертні дослідження Будинку митрополита та Дзвіниці.

Усі дані та висновки будуть включені до плану готовності до надзвичайних ситуацій та пом’якшення ризиків на об’єкті всесвітньої спадщини.

«Я розпочинала подібні цифрові програми ще багато років тому, тож розумію, що це лише початок», — зазначила гендиректор Софії Київської Неля Куковальська.

Тепер у планах розробити цифрові моделі напружено-деформованого стану пам’яток, цифрову платформу, щоб аналізувати різні ризики, розуміти, де та «хвора точка чи площина» у споруди, як її зцілити і як її реставрувати.

«Коли через певний час ми зробимо таку роботу, ми побачимо стан споруди з багатьох параметрів — від тріщин до кренів споруди. На цій моделі ми зможемо обігрувати різні сценарії поведінки пам’яток під дією тих чи інших чинників, які можуть впливати на пам’ятку й розробляти різні сценарії її „лікування“», — заявила пані Куковальська.

На сьогодні в Нацзаповіднику уже триває робота зі шведськими колегами — всі графіті, що є на стінах Софійського собору, а їх 7,5 тисяч, відскановують, оцифровують, проводимо каталогізацію й інтегруємо в ЗD-модель самої будівлі.

Тепер у планах зробити цифрову платформу для покращення управління, моніторингу, документування, централізованого зберігання даних не лише наших, а й світових об’єктів культурної спадщини.

Така платформа має «вирости велике інформаційне дерево».

«Сподіваюсь, у майбутньому буде можливість за допомогою смартфону подивитися як себе почуває споруда, чи все з нею гаразд, чи потрібна їй допомога», — повідомила подробиці новацій у Софії Київській гендиректорка.

Цифрові моделі пам’яток також нададуть змогу популяризувати їх як серед широкого загалу, так і для користування профільними спеціалістами.

Читайте також:

«У Києві після реставрації встановили хрест головного входу Софійського собору».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»