У столиці оцифрують унікальний кіноархів доби незалежності

Наразі фільми зберігаються на 35-міліметрових плівках. Фото надане організаторами проєкту
Наразі фільми зберігаються на 35-міліметрових плівках. Фото надане організаторами проєкту

Близько 200 цінних кіноплівок переведуть в електронну форму, що зробить їх доступними до перегляду широкій аудиторії.

У Києві розпочинається проєкт з оцифрування кіноархіву «Національної кінематеки України». Протягом кількох десятиліть цей кіноархів зберігався у неналежних умовах, що спричинило загрозу повного знищення цього унікального об’єкта культурної спадщини.

У 2021 році за підтримки Українського культурного фонду група дослідників розпочала роботу з каталогізації цього архіву. Наразі в кіноархіві віднайдено понад 11 тисяч одиниць кіноплівки, а каталог архіву доступний за посиланням.

Втім, для збереження спадщини необхідно не лише створити каталог, але й поступово оцифрувати найцінніші плівки. Лише так можна зберегти унікальні матеріали та передати їх наступним генераціям.

Команда відбере кілька десятків найважливіших плівок, створених за часів незалежності України. Фото надане організаторами проєкту

Впродовж кількох місяців дослідники планують оцифрувати близько 200 кіноплівок. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Про це «Вечірньому Києву» повідомили організатори проєкту.

«Національна кінематека України» є правонаступницею славнозвісної Київської кіностудії науково-популярних фільмів, де діяла унікальна «Київська школа наукового кіно». Серед її найяскравіших представників — кінорежисери Фелікс Соболєв, Альмар Серебренніков, Андрій Загданський, Роман Ширман, Юрій Зморович та інші. Наша команда відбере кілька десятків найважливіших плівок, створених за часів незалежності України. Вони будуть оцифровані з 35-міліметрової плівки, після чого стануть доступними онлайн», — коментує керівниця проєкту, продюсерка Люба Кнорозок.

Команда, що реалізує проєкт, сформувала довгостроковий план роботи з архівом, який передбачає систематичну оцифровку найцінніших творів та робочих матеріалів. Окрім функції збереження, діджиталізація відкриє доступ до архіву українським та світовим кінематографістам. За останні роки українські фільми, створені з архівних матеріалів, були неодноразово представлені на міжнародних фестивалях та вигравали призи.

Проєкт з оцифрування цієї унікальної спадщини втілює колектив «Група Кінотрон». Фото надане організаторами проєкту

Проєкт з оцифрування цієї унікальної спадщини втілює колектив «Група Кінотрон», що протягом багатьох років займається актуалізацією української архівної спадщини, у співпраці з «Національною кінематекою України». Серед його робіт — фільми «Нескінченність за Флоріаном», «Там, де закінчується Росія» (реж. Олексій Радинський), «Під знаком якоря» (реж. Тарас Співак). Назва запозичена з нереалізованого задуму режисера Фелікса Соболєва на кіностудії «Київнаукфільм».

На думку дослідників, відкритий широкий доступ до архівних матеріалів, що розповідають про найважливіші сторінки української історії, може надихнути режисерів на створення нових кінокартин на важливі теми.

Читайте також:

  • Суспільне готує унікальний фільм про 100-річчя Українського Радіо. Українське Радіо було основним джерелом інформації для українців у Другу світову і в час російсько-української війни.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»