Київ першим в Україні запропонував порядок створення муралів: чому це важливо і куди звертатися

Днями у столиці набув чинності порядок створення муралів на будівлях і спорудах. Документ визначає механізми нанесення монументальних розписів (муралів) у Києві, їх утримання, збереження та демонтаж, а також процедуру розгляду питань і прийняття рішень про нанесення монументальних розписів у міському просторі.

«Київ — перше місто в Україні, яке розробило зрозумілу та відкриту процедуру, що визначає дорожню карту для ініціаторів створення муралів та дозволяє зберегти гармонію міського середовища. Порядок покликаний забезпечити професійний підхід до погодження ескізу та локації кожного муралу, враховуючи, що Київ — місто з понад віковою історією, багатою архітектурою та культурною спадщиною., — наголосила депутатка Київради (фракція УДАР), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха. — Маємо багато прикладів, коли мурали, створені українськими та іноземними художниками-муралістами, стали справжньою окрасою міста, полюбилися киянам й гостям столиці».

За її словами, останнім часом кількість ініціатив щодо створення монументальних розписів значно зросла. Як і хвиля обурення ініціативами створення муралів людьми без відповідного фаху та досвіду, що подекуди містять у собі ознаки спекуляцій на ідеологічній складовій, в інших випадках — ознаки реклами.

«У таких випадках не йдеться про повагу до міста і містян, про мистецтво або художню цінність, ідею чи соціальний вплив. Метою у таких випадках є виключно привернення уваги та створення інформаційних приводів, бурхлива реакція суспільства, хай і негативна, для досягнення особистих цілей та інтересів, — розповіла Вікторія Муха. — Затверджений порядок дасть змогу захистити місто і публічний простір від хаотичного насичення творами монументального мистецтва, зокрема на об’єктах культурної спадщини. На превеликий жаль, такі випадки мали місце в минулому й викликали обурення киян та суспільний резонанс».

Вона підкреслила важливість забезпечення професійного підходу до погодження ескізу та локації кожного муралу, враховуючи, що останнім часом кількість ініціатив щодо створення монументальних розписів значно зросла. Водночас почастішали випадки, коли мурали стають предметом критики та незадоволення у суспільстві, зокрема щодо неналежного розташування та сумнівного сюжету чи мистецької якості витвору.

За словами Вікторії Мухи, для розгляду ініціатив найближчим часом створять консультативно-дорадчий орган — Комісію з питань погодження ескізів та локацій розміщення муралів у Києві. До її складу увійдуть 5 представників від міської влади та 6 незалежних експертів (фахівці з мистецтвознавства, краєзнавства, урбаністики, архітектури, культурології, подані Національною академією мистецтв України).

Під час розгляду Комісія враховуватиме різні аспекти, зокрема мету та концепцію, актуальність та соціальний вплив, обґрунтування вибору локації та наявність погодження з місцевою громадою, а також гармонійну інтеграцію в урбаністичний контекст.

«Ми напрацювали цей документ спільно з Департаментом культури, представниками експертного середовища, зібрали та опрацювали пропозиції від громадськості, — зауважила Вікторія Муха. — Дане питання не врегульоване на законодавчому рівні й аналогів прийнятого Київрадою порядку в Україні не існує. Переконана, унормування цього питання піде місту лише на користь. Відтак, очікуємо, що художня та естетична якість нових стінописів не викликатиме сумнівів, а кількість конфліктних ситуацій, пов’язаних з муралами, зокрема, на багатоквартирних житлових будинках, зменшиться».

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА КИЇВСЬКА СПЕЦИФІКА

У багатьох містах світу існують регуляції та порядки щодо розміщення мистецтва у публічному просторі, зазначила «Вечірньому Києву» експертка сучасного мистецтва Катя Тейлор, яка долучилася до обговорення документа. Вони стосуються об’єктів, які можна розміщувати у місті, та необхідних дозволів.

«Це зазвичай регулюється локальними адміністраціями: міською та на тактичному рівні районною, — розповіла Катя Тейлор. — Експерти визначають, чи є професійним це мистецтво, чи відповідає загальному ансамблю міста, району, конкретного скверу чи будинку, тобто його естетичну доречність. Якщо на всіх рівнях таке мистецтво відповідає зазначеним адміністрацією критеріям, воно може далі реалізовуватися».

Так, в Брюсселі, де існує великий досвід роботи з муралами, є декілька виділених під стінопис локацій. У місті намагаються дотримуватися балансу у всьому. Тому в останні роки тут діє програма підтримки жінок, які займаються мистецтвом у публічному просторі, зокрема й муралами.

«Стінописи переважно створюють чоловіки-художники, адже це важка фізична робота. Не так багато жінок йдуть в таку професію. Але навіть вони часто залишаються в тіні колег-чоловіків, є не представленими в публічному просторі, — пояснює Катя Тейлор. — Завдяки цій програмі у місті надають перевагу проєктам, в яких залучені жінки-художниці. Звісно, враховуючи й інші критерії: мистецькі стандарти, відповідну освіту, контекст».

Польське місто Краків є ближчим до нас прикладом. У ньому теж тривалий час існувала проблема відсутності регуляції муралів, тому вони з’являлися хаотично.

«У Кракові зібрали незалежну експертну групу, визначили критерії та створили конкурс, за яким діють й сьогодні. Якщо людина хоче зробити мурал, вона звертається до комісії, яка розглядає проєкт. І це правильно, адже місто має регулювати, які та в яких районах створюються мурали, що впливають на його загальну естетику», — підкреслює експертка.

За словами Каті Тейлор, у Києві спостерігалися дві хвилі масового створення стінописів.

«Перша хвиля була 2014-го року, коли місто заповнювалося муралами різних міжнародних та українських художників, які не завжди враховували контекст Києва та конкретного місця, де вони створювалися, — поділилася вона. — Друга хвиля почалася у 2022 році, коли багато людей захотіли меморіалізувати своїх близьких, які загинули, або героїзувати образи, пов’язані з воєнною тематикою. Цього стало дуже багато, і місто почало перетворюватися на один суцільний меморіал у різних формах.

Враховуючи величезний запит на мурали, прийняття певного порядку унормування їх створення є на часі. Немає завдання заборонити робити стінописи. Але важливо, щоб місто не виглядало еклектично, не з’являлися випадкові чи неналежної якості витвори. А мистецтво у публічному просторі відповідало професійним стандартам та було збалансованим, наскільки це можливе».

Катя Тейлор звертає увагу, що в наших умовах важливим питанням є не лише естетична, а й етична складова муралів. При розгляді стінописів варто враховувати, чи не буде зображення когось травматизувати, чи здатне воно створити безпечний простір для діалогу, а не просто задовольнити чиюсь потребу намалювати конкретну людину.

Зазначимо, що згідно із документом, монументальні розписи (мурали), присвячені постаті або події, можуть наноситися, як правило, не раніше ніж через 1 рік після доконаної історичної події чи смерті особи, пам’ять якої увічнюється. Крім того, на згадку про визначного діяча чи подію в межах міста Києва може бути нанесено, як правило, тільки один мурал. Якщо пам’ять особи або події вже увічнена в інших формах (присвоєння імені установі, найменування на його честь вулиці, скверу, станції метрополітену, встановлення пам’ятника, пам’ятного знаку, бюста тощо), як правило, монументальний розпис не наноситься.

Також у порядку йдеться, що меморіалізацію у формі муралу осіб, які загинули внаслідок російської агресії рекомендується здійснювати у колективній формі або через відображення збірного образу. А окремих осіб — у виключних випадках за письмової згоди родичів та погодження з «Київ Мілітарі Хаб».

ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ ТА КУДИ ПОДАВАТИ

Для фахової оцінки та погодження створення муралу Комісією ініціатору необхідно подати звернення у довільній формі, до якого додаються:

• Кольорові світлини місця, запропонованого для нанесення монументального розпису (муралу), а саме споруди окремо та в існуючому навколишньому просторі (середовищі);
• Назва запропонованого монументального розпису (муралу), кольорові візуалізаціі на конкретній стіні та в навколишньому просторі (середовищі) його ескізів, погоджених у письмовій формі більшістю (більш як 50%) співвласників багатоквартирного житлового будинку або власником / співвласниками / балансоутримувачем будівель / споруд, на яких планується нанесення монументального розпису (муралу), що у письмовій формі підтверджено відповідною керуючою або обслуговуючою компанією;
• Інформація про мету, концепцію, актуальність, інноваційність, художню i культурну цінність та можливий соціальний вплив нанесення монументального розпису (муралу);
• Обґрунтування вибору локації для нанесення запропонованого монументального розпису (муралу) та гармонійного інтегрування монументального розпису (муралу) в навколишньому просторі (середовищі);
• Опис технічних рішень, обраних для нанесення монументального розпису (муралу), обсяги необхідного ресурсу для його втілення та джерела його походження;
• Інформація про ініціатора монументального розпису (муралу);
• Портфоліо автора монументального розпису (муралу) із зазначенням досвіду роботи у напрямку сучасного вуличного монументального мистецтва (мурали, графіті), рівня професіоналізму та авторитету.

Лист з усіма зазначеними документами для розгляду Комісією необхідно надіслати до Департаменту культури КМДА:

Адреса: 01 004, м. Київ, бул. Шевченка, 3
Пошта: [email protected]

За результатами розгляду звернень Комісія або погоджує ескіз та локацію муралу, або відкладає розгляд за необхідності отримання додаткових документів або відхиляє звернення.

Звернемо увагу, що у разі нанесення муралу на багатоквартирних будинках передбачена згода більшості мешканців. Це було однією із вимог містян, викладених у підтриманій електронній петиції про розроблення прозорої процедури погодження стінописів.

Зазначимо також, що створення погоджених муралів місто не виділятиме коштів. Фінансування робіт з планування, нанесення монументальних розписів (муралів), у тому числі заходів щодо ïx відкриття, покладається на ініціатора.

ДОТРИМАННЯ ПОРЯДКУ ТА НАЛЕЖНИЙ СТАН СТІНОПИСІВ

Із набуттям чинності документа, нанесення монументальних розписів (муралів) на території міста Києва з порушенням цього порядку не допускається.

Відповідальність за своєчасне виявлення та вжиття заходів щодо усунення порушень вимог порядку покладено на власників/користувачів або балансоутримувачів будівель i споруд, управителів багатоквартирних будинків, власників земельних ділянок, на яких нанесені мурали.

У разі виявлення фактів порушення цього порядку самовільно нанесені монументальні розписи підлягають демонтажу, а балансоутримувач (власник) будинку, споруди несе відповідальність у порядку ст. 152 КУпАП.

Контроль за дотриманням цього порядку здійснюється уповноваженими посадовими особами у порядку, передбаченому Правилами благоустрою міста Києва. Тобто в разі виявлення самовільного нанесення муралів, кияни можуть викликати поліцію та інспекторів з благоустрою.

Важливим є й питання належного утримання муралів, адже за декілька років вони втрачають свій початковий вигляд. Відповідальність за його збереження, санітарний та естетичний стан покладається на ініціатора. Або за письмовою згодою — на власника/співвласників/балансоутримувачів будівель i споруд, на яких він нанесений.

«Першим етапом упорядкування створення муралів у місті стала розробка відкритого та прозорого порядку, покликаного стати «дорожньою картою для всіх ініціаторів: які документи та куди слід подати, якою є процедура розгляду, які критерії та інформацію враховуватиме комісія під час розгляду ініціатив створення нових стінописів. Не виключаю, що з урахуванням практичного досвіду роботи Комісії можливі зміни та удосконалення порядку, — підсумувала Вікторія Муха. — Наступним етапом стане робота над удосконаленням підходів до збереження та належного утримання цих об’єктів, а також порядку їх демонтажу. Мурали переважно створюються за позабюджетні кошти, це приватні ініціативи. У порядку ми передбачили, що відповідальність за збереження несе ініціатор або власник чи балансоутримувач будівлі, якщо останній надав на це письмову згоду та взяв на себе відповідні зобов’язання».

Нагадаємо, рішення щодо затвердження порядку нанесення муралів на будівлях і спорудах 4 липня на пленарному засіданні Київради підтримали 79 депутатів.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»