Естонський режисер представить у Києві фільм для дітей: інтерв’ю з Ільмаром Рааґом

У цю неділю, 14 липня о 13:00, у кінотеатрі «Оскар» в Gulliver всі охочі мають змогу переглянути картину «Ерік Кам’яне серце», яку продемонструють в секції «Фільми для дітей».

Головний герой, 10-річний Ерік переконаний, що у нього кам’яне серце. Тому він не переймається тим, що його батьки не мають для нього часу або що у нього немає справжніх друзів. Коли його сім’я переїжджає до вілли, яку вони успадкували від тітки Брунгільди, він виявляє, що там живе інша сім’я — його однолітка Марія та її тато, котрих батьки Еріка хочуть виселити на вулицю.

Отримавши повідомлення про виселення, Марія активує свій секретний план, щоб повернути назад свою зниклу матір та врятувати їх. Разом з новим знайомим Еріком вони потрапляють у фантастичну подорож до Світу між Світами, і хлопець розуміє, наскільки складно мати справжнє кам’яне серце.

«Вечірній Київ» розпитав режисера Ільмара Рааґа про особливості картини, зв’язки з Україною та сучасний естонський кінематограф.

— Розкажіть про історію створення вашого фільму. Які теми для вас є найважливішими у фільмі?

— Зняти це кіно мені запропонувала моя давня подруга та продюсерка Рія Сілдос. Спочатку я вагався, але потім зрозумів, що насправді фільм про перше кохання. Еріку 10 років, але думаю, що він вважає, що закоханий. У той самий час ще не може говорити про свої почуття. Отже, цей фільм починається як історія кохання, але потім торкається серйозніших тем у формі пригод та комедії.

Були люди, які боялися, що в дитячій стрічці не можна говорити про смерть. Проте діти це все одно бачать. Тож немає сенсу приховувати від них цю тему. Навпаки, мистецтво може допомогти нам подолати важкі моменти нашого життя. Мені подобається щасливий кінець.

— Як сприйняли картину в Естонії та інших країнах?

— Як завжди, фільми викликають різну реакцію. На думку деяких кінокритиків, у ньому забагато піратів. Вони вважають наш фільм глядацьким, мейнстрімовим. Однак дітям особливо сподобалася пригодницька частина. Я віддаю перевагу дитячій реакції.

Це копродукція, зроблена за участі кількох країн, і це допомогло нам показати фільм не лише в Естонії. Зазвичай в Європі досі дитяче кіно одразу показують по телебаченню або воно йде на стрімінг-платформи. Але нам вдалось показати в кінотеатрі.

Мені подобається реакція 10-річного естонського глядача, який сказав, що «Ерік Кам’яне серце» майже такий же хороший, як «Термінатор-2».

— Ви приїдете презентувати фільм особисто. Чому вирішили приїхати до Києва під час війни?

— У нас був український партнер по копродукції, і більшість візуальних ефектів зроблені в Києві. Тож у мене вже були друзі в Києві на момент початку повномасштабного вторгнення. Я не зміг залишитися осторонь і став волонтером. Тому я вже кілька разів привозив в Україну різну допомогу. Я навіть почав знімати документальний фільм про те, що зараз бачу в Україні. Тож завдяки «Еріку Кам’яному Серцю» я став великим шанувальником України.

— Розкажіть про ситуацію в естонському кіно: які теми в тренді загалом, що має попит у глядачів.

— Естонський кінематограф загалом досить відомий в світі, як для такої для маленької країни. У нас люди люблять дивитися естонські фільми в кінотеатрах. Іноді більше, ніж голлівудські стрічки. Проте «Ерік Кам’яне Серце» досі є винятком, оскільки він як міжнародна копродукція мав великий бюджет для естонського фільму.

Був період, коли естонці знімали багато історичних фільмів, але, здається, нове покоління більше цікавиться сьогоденням і також майбутнім. Варто зазначити, що останнім естонським міжнародним хітом став документальний фільм про естонську сауну та жінок (стрічку «Лазневе сестринство» нещодавно показували у Києві на фестивалі Docudays UA, — Ред.). Впевнений, що на міжнародній арені більш знані ті естонські стрічки, які знайшли особливо цікавий ракурс на певну тему, а не мейнстрімові картини.

Ільмар Рааґ (1968 року) має ступінь магістра зі сценарної майстерності в Університеті Огайо і працював експертом для EURIMAGES та MEDIA Plus, а також був членом ради директорів Естонського кінофонду та професором вільних мистецтв в Тартуському університеті. Ільмар також є відомим колумністом у найбільших щоденних газетах, лектором та запрошуваним медіаконсультантом. Сереж режисерський робіт — стрічки Клас (2007), Естонка в Парижі (2012), Керту. Кохання сліпе (2013), Я не повернуся (2014).

Нагадаємо, цьогоріч у Києві вперше проходить Одеський міжнародний кінофестиваль. Подія для поціновувачів якісного кіно триває з 12 по 20 липня, фестивальні покази відбуваються в Будинку кіно та кінотеатрі «Оскар».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»