У столиці відкрито представили проект бюджету на 2017 рік

Мер Києва Віталій Кличко вже традиційно розпочав засідання, одразу зауважив, що влада продовжує курс на прозорість і відкритість, за допомогою чого вже вдалося збільшити надходження до бюджету на 30%.  Більш того, за словами очільника міста, на наступний рік, столиця сміливо закладає план бюджету на 37 млрд гривень, що значно більше попередніх показників.

- Пріоритетною сферою для міста залишається освіта та медицина. На 2017 рік, у проекті бюджету на вказані галузі закладено 2,7 млрд грн та 3,7 млрд гривень відповідно. Ці кошти будуть спрямовані виключно на цільове використання, - звітутвав Віталій Кличко.

Не оминув мер і гордість результату діяльності київської влади – міські дороги. Нагадав, що місто перевиконало план по будівництву доріг на 50% від запланованого.

Згідно відкритого звіту, до процесу формування якого залучались іноземні консультанти, соціальні видатки дорівнювали 5 млрд гривень.

Особливо гарною новиною мер поділився із присутніми, зауваживши, що оцінкою успішності Києва є піднятий рейтинг міста до статусу «стабільний», чим можуть пишатися усі кияни.

Після підбиття підсумків і результату роботи, депутати перейшли до детального розгляду бюджету плану на наступний рік. Так, було констатовано збільшення видатків на соціальний захист населення (+136,2 млн грн), культуру (+329 млн грн), ЖКГ (+236,7 млн грн), підготовку та проведення Євробачення (+139,7 млн грн).

Особливу увагу чиновники звернули на успіх започаткованого у цьому році проекту бюджету участі, у якому кожен може взяти участь та долучитися до покращення рідного міста та втілення своїх ідей.

- На сьогодні до бюджету участі подано 211 проектів на суму майже 138 млн грн. Найближчим часом, буде визначено переможців і проекти будуть втілені у життя, - зауважив голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Странніков Андрій Миколайович.

Зазначалося раніше, що обговорення бюджету проекту відбуваються прозоро та відкрито і кожен бажаючий може долучитися до дискусій. Власне, на анонсованому заході, представники громадських організацій висловлювали свої зауваження щодо виділених та прогнозованих коштів.

Склалося враження, ніби більшість громадян хвилюють проекти, які стосуються соціальної сфери найбільше. Це і не дивно, адже жителі столиці перш за все висвітлюють проблеми не міста в цілому, а саме питання окремих районів.
Приміром, жителі Облонського району міста Києва звернулися до мера із закликом про збільшення виділених коштів на розвиток парку «Наталка», який вважають своєю перлиною на березі Дніпра. Активісти попередньо подякували за можливість мати зелену зону і закликали не залишатися байдужими інших до підтримки і розвитку парку задля відпочинку жителів району.

Віталій Володимирович,  у свою чергу, запевнив ініціаторів, що парк має стабільний план і на найближчий час заплановано встановлення освітлення на попередньому етапі.

Також на обговорення виносили вже давно знані проблеми містян по забудові вільних територій і питання пов’язані із цим.
Нашу увагу привернули жителі столичних Осокорків, котрі вперше виносять ситуацію із забудовою на обговорення у стінах КМДА.

- На Осокорках відбуваються тотальні забудови. Житловий комплекс «Зарічний» буквально витісняє жителів приватних будинків. Мало того, що висотки закривають сонячне світло, роботи на майданчиках відбуваються безперервно, навіть вночі. Це постійний шум, стіни у будинках дрижжать, прожектори наскрізь пронизують нещадним білим світлом поруч побудовані оселі, - бідкається представниця громадськості Чуйко Тетяна Миколаївна.

Активістка зазначає, що проект рішення вони не бачили і ніхто з адміністрації із жителями мікрорайону не радився щодо можливості будівництва таких гігантів. Як нам вдалося вияснити, ініціатори розуміють абсурдність прохання про припинення будівництва, проте, просять бодай погодити години робіт, що проводяться на майданчику, заборону бідь-яких робіт у нічний час.

Пізніше, активісти зауважили також назрівання наступної проблеми, пов’язаної із кількістю місць у дитячих садочках, адже зі збільшенням, як правило, молодих сімей, що купуватимуть квартири у висотках, кількість садочків і шкіл збільшується не пропорційно.

Також, за звичною схемою, містяни просили очистити озера, побудувати спортивні майданчики, відремонтувати окремо взяті будинки.

Нашому виданню видалась дивною ситуація із деякими представниками віддалених мікрорайонів. Претензії жителів нових будинків щодо будівництва дитячих закладів за державні кошти здавалися дещо не обгрунтованими, адже у сусідніх районах вже збудована достатня кількість садків та шкіл, що у повній мірі покриває потребу невдоволених активістів.

Колишній очільник міста, Олександр Омельченко також мав можливість надати короткі коментарі щодо роботи нової влади, зауваживши необхідність останніх здобувати більше знань та досвіду.

Підбиваючи підсумки, можемо однозначно зауважити позитивну тенденцію у відкритості подібних заходів та необхідності продовжувати курс на прозорість щодо виділення бюджетних коштів. Проте, безумовно, громадським організаціям та окремим громадянам все ж варто розуміти, які питання обговорюються на засіданнях бюджетної комісії і як відбувається сам процес громадських слухань щодо проблем та зауважень. Інакше, ми ризикуємо щоразу перетворювати обговорення бюджету на висвітлення окремих ситуацій і дискусій з цього приводу. Можливо, не зайвим буде створення попередніх слухань з подальшою структуризацією винесених активістами пунктів для вирішення, розроблення чіткої зрозумілої звітної документації на сайті КМДА.

Нагадаємо, влада знайде компроміс у ситуації з "театром-кубом" на Подолі.