ДРАПАТИЙ Михайло Васильович

Головнокомандувач Збройних сил України.

Український військовий діяч. Генерал-майор (2024). Кавалер Хреста бойових заслуг (2022). Повний лицар ордена Богдана Хмельницького (2016, 2018, 2022). Орден «Народний Герой України» (2016).

Народився 21 листопада 1982 року в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області.

Закінчив Харківський інститут танкових військ (2004) та Національний університет оборони України (магістр, 2017).

З 2004 року проходив службу в 72-й окремій механізованій бригаді (м. Біла Церква Київської обл.).

У 2014 році — командир 2-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр. 9 травня 2014 року очолював підрозділи під час звільнення заручників у Маріуполі, де здійснений його БМП-2 прорив крізь барикаду здобув світовий розголос. У серпні 2014 року очолив ударну групу 72-ї бригади, яка організовано вивела з оточення під Зеленопіллям («Ізваринського котла») 260 бійців та понад 30 одиниць техніки.

У 2015—16 роках — начальник штабу — перший заступник командира 30-ї окремої механізованої бригади (м. Звягель Житомирської обл.).

У серпні 2016 — серпні 2019 року — командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади (м. Конотоп Сумської обл.), виконував завдання в районі Авдіївки, Ясинуватої та на Бахмутській трасі.

У 2019—21 роках — слухач Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

На початок повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році — заступник командувача Об'єднаних сил ЗСУ з підготовки військ.

Від березня 2022 року — заступник командувача військ ОК «Південь», командувач УВ «Південь» (згодом ОУВ «Каховка», ОУВ «Кривий Ріг»). Учасник керівництва обороною півдня та операції з деокупації правобережжя Херсонщини восени 2022 року. Згодом командував новоствореним ОУВ «Херсон».

У лютому — травні 2024 року — заступник начальника Генерального штабу ЗСУ з підготовки військових.

У травні — вересні 2024 року — командувач оперативно-тактичного угруповання «Харків» (керував стабілізацією ситуації під час повторного наступу РФ у районі Вовчанська). У вересні — листопаді 2024 року — командувач ОТУ «Луганськ».

З 29 листопада 2024 по січень 2025 року — командувач Сухопутних військ Збройних сил України.

У січні — червні 2025 року — командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».

У червні 2025 — липні 2026 року — Командувач об'єднаних сил ЗСУ. З жовтня 2025 року паралельно очолював Угруповання об'єднаних сил на Харківському напрямку.

22 липня 2026 року Президентом України призначений на посаду Головнокомандувача Збройних сил України.