Влада має створювати нормальні умови для виробників, а не регулювати ціни на продукти
Наприкінці минулого року уряд встановив граничну торгову націнку у розмірі 10% на батон та олію соняшникову.
А 12 січня 2022-го Кабмін встановив торгову надбавку на час карантину ще для низки харчів: хліб пшенично-житній, гречана крупа, цукор пісок, борошно вищого ґатунку, масло вершкове 72,5% жирності, яйця курячі категорії С1, птицю (тушка куряча), макаронні вироби вітчизняного виробництва (вироблені із борошна вищого ґатунку), пастеризоване молоко 2,5% жирності (у плівці).
Міністерство аграрної політики затвердило перелік компаній, які до 30 квітня 2022 року зможуть отримувати газ з обмеженою націнкою 25 відсотків. До нього потрапили 6 803 виробники так званих соціальних продуктів харчування: пшеничного борошна, пастеризованого молока, соняшникової олії, житньо-пшеничного хліба, курятини та курячих яєць.
Практику держрегулювання цін навряд чи можна назвати новою для України. Державне регулювання цін соціальної групи харчових продуктів у нашій країні було скасоване рішенням уряду з липня 2017 року.
Головною причиною зростання вартості продуктів є здорожчання енергоресурсів. «УДАР» наголошує на тому, що влада має долати причину здорожчання товарів, а не намагатися боротися адміністративними методами з подорожчанням продуктів, запроваджуючи державне регулювання цін.
Окрім того, влада навіть розглядає можливість впровадження «продуктових талонів» у «Дії». Пропозиція радника Президента з економічних питань Устенка щодо потенційного запровадження продуктових карток для малозабезпечених, які можна буде отримати через застосунок «Дія», взагалі виглядає відірваною від життя. Адже основна група людей, яка потребуватиме такої підтримки це - пенсіонери, які переважно не мають цього застосунку і смартфонів.
Меморандум між урядом та українськими виробниками, який мав стримувати зростання цін на газ, не працює. Водночас навіть у Нацбанку визнають, що вплив введення держрегулювання цін на інфляційні процеси буде досить обмеженим внаслідок того, що поточний інфляційний сплеск насамперед зумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту.
Контроль уряду за цінами є переважно хворобою економічно невільних країн. Показовим є приклад Венесуели. Держрегулювання цін під час економічної рецесії, що розпочалося у 2014 році, спустошило продуктові полиці та створило довгі черги до магазинів. Товари першої необхідності купували у сусідній Колумбії. За кілька років у спробі приборкати ціни правлячий режим навіть залучив армію для контролю за постачанням продовольства. Допомогло не дуже.
Тим часом в Євросоюзі підтримка виробників їжі є досить серйозною. Крім прямих дотацій аграріям, ПДВ на багато харчів нижче стандартного. А під час пандемії його ще знизили. Наприклад, Велика Британія знизила податок з 20 до 5% для закладів зі сфери розваг, готелів, та закладів харчування. Німеччина ж знизила ПДВ з 19 до 7%.
Саме тому «УДАР Віталія Кличка» закликає уряд відмовитися від заздалегідь неефективних заходів, а розпочати роботу над активізацією ринкових механізмів зниження цін, створенням сприятливого інвестиційного клімату та стимулюванням вітчизняних виробників продовольчої продукції.
Українська влада має створювати нормальні умови для виробників, а не регулювати ціни на продукти!