Андрій Странніков
Перший заступник голови постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку
Сторінка автора у Facebook:

Україна має всіма наявними інструментами посилювати свою енергетичну незалежність

За оцінками експертів, недостатні запаси вугілля на ТЕС/ТЕЦ, критичні обсяги газу у сховищах та неможливість забезпечення стабільної роботи 14 з 15 атомних енергоблоків створюють суттєві ризики для безпроблемного проходження Україною опалювального сезону. 

Значні ризики надійності електропостачання в осінньо-зимовий період 2021–2022 років пов’язані не лише з дефіцитом вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ чи браком вільних обігових коштів на його закупівлю. Додатковий ризик – рекордна у лютому 2021 року та значна, напередодні зими 2021–2022 років кількість аварійних ремонтів на блоках вугільних електростанцій. 

У разі зупинки багатьох ТЕС і ТЕЦ навіть потенційне імпортування Україною взимку 2021–2022 років електроенергії з АЕС Білорусі не допоможе уникнути порушення роботи Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС), а також ймовірного блекауту – системної аварії з відключенням електропостачання всієї країни.

В Україні є всі ознаки наближення енергетичної кризи, яка може проявитися не лише у вигляді планових, «віялових» відключень електроенергії, але й неконтрольованого виключення окремих складових ОЕС, – так званого блекауту. Ознаками реальності такого сценарію є, зокрема, кілька фактів. 

По-перше, зараз в Україні критично малі запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ. Станом на 10 листопада 2021 року там знаходиться 447,9 тис. тонн вугілля. Це на 310,4 тис. тонн менше гарантованих запасів – технічно необхідного мінімуму згідно з Прогнозним енергетичним балансом та на 2 млн тонн менше планованих запасів, затверджених Міненерго. 

За добу запас вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ зменшився на 13,8 тис. тонн. На 15 ТЕС експлуатуються 26 з загальної кількості 88 енергоблоків сумарною потужністю близько 4,1 тис. МВт. 62 енергоблоки на українських ТЕС не працюють. 25 з них – через відсутність палива. 

По-друге, Росія зупинила експорт енергетичного вугілля в Україну з 1 листопада. Йдеться про вугілля марки А (антрацит) і Т (худий). Таке вугілля завозила компанія ДТЕК (Луганська ТЕС, Криворізька ТЕС), «Донбасенерго» (Слов'янська ТЕС) та «Технова» (Дарницька ТЕЦ, Сумська ТЕЦ, Чернігівська ТЕЦ). За інформацією учасників ринку, заборона не поширюється на коксівне вугілля, а стосується тільки вугілля, яке використовується для потреб енергетики. 

По-третє, на чотирьох АЕС експлуатуються сумарно 11 з загальної кількості 15 енергоблоків потужністю близько 9,9 тис. МВт. Чотири енергоблоки знаходяться на плановому ремонті. Попри те, що ситуація в електроенергетиці України вже має ознаки критичної, досі незрозуміло, що планує робити влада, щоб вирішити це вкрай важливе питання і запобігти повномасштабній кризі.

По-четверте, на ринку електричної енергії продовжує зберігатися ситуація перехресної заборгованості: 

  • 33,2 млрд гривень – борги «Укренерго» перед ГарПок; 
  • 27,6 млрд гривень – борги ГарПок перед «зеленими»; 
  • 4,1 млрд боргів ГарПок перед АЕС/ГЕС; 
  • 11,2 млрд гривень борги «Укренерго» за балансування; 
  • 2 млрд гривень – борги перед шахтарями. 

У попередні роки нестачу вугілля на ТЕС компенсували газом, але цього сезону це буде вкрай дорогим задоволенням. Тому газ в опалювальний сезон має використовуватися максимально ощадливо. Важливо, щоб посадові особи органів місцевого самоврядування налагодили ефективну комунікацію з представниками своїх громад, очільниками комунальних підприємств щодо необхідності впровадження енергоощадних заходів та регулювання подачі теплоносія відповідно до погодних умов. 

Для забезпечення енергонезалежності України від Росії важливо під час проходження опалювального сезону не втратити динаміки приєднання до європейської енергосистеми. Адже додатковим наслідком блекауту, окрім очевидних негативів для населення, можуть стати зрив запланованої урядом на 2023 рік синхронізації українських електромереж із європейськими (приєднання до ENTSO-E) через вимушене відтермінування тестування роботи ОЕС України в ізольованому від енергосистем РФ і Білорусі режимі. Це зробить синхронізацію українських мереж з ENTSO-E не просто віддаленою перспективою, а нездійсненною мрією наступного покоління українців. І, звісно, неминучим буде порушення українською стороною чинних контрактів з експорту електроенергії, зокрема з країнами ЄС. 

Незалежно від складнощів, з якими стикнеться Україна цього опалювального сезону уряд має продовжувати вживати заходи для посилення енергетичної незалежності України. Передусім, на думку партії «УДАР Віталія Кличка», такими заходами є інвестиції у видобуток власного газу, розвиток альтернативних джерел енергії та завершення приєднання до європейської енергетичної системи ENTSO-E.