Куди киянам викидати ліки?

Усі лікарські засоби з простроченим терміном давності – становлять загрозу, бо перетворюються у токсичну «бомбу». 

До складу медикаментів входить купа хімічних сполук, котрі посилюють побічний ефект після їх виходу з обігу. Отже, це не просто сміття, а за своєю суттю справжня вибухівка.

Такі відходи містять небезпечні для природи і здоров'я людини хімічні речовини та мікроорганізми, тому на полігонах їх заборонено ховати разом зі звичайним сміттям. 

Небезпечний характер медичних відходів обумовлений наявністю інфекційних, або токсичних агентів, а також наявністю гострих предметів. 

Станом на сьогодні на рівні міста Києва утилізація медичних відходів майже не здійснюється.

Про актуальність зазначеної проблеми свідчить реалізований проєкт Громадського бюджету №548. Завдяки небайдужості жителів Шевченківського району на вулиці Сім’ї Хохлових, 8-а було встановлено спеціальний контейнер для збору медичних відходів.

Міська влада також не залишилась осторонь - КП “Київкомунсервіс” закупило ще 5 контейнерів нового типу для збору небезпечних відходів. Серед них, 3 встановили у центрі Києва: на бульвар Лесі Українки, 28; вул. Івана Франка, 30 та вул. Федорова, 2-а. 

В контейнери, крім невикористаних і прострочених медикаментів, чи їх залишків,  можна здати інші небезпечні відходи, що утворюються в побуті: відпрацьовані батарейки, ртутні термометри, енергозберігаючі ртутні лампи, відходи дрібної електроніки. 

З поширенням коронавірусної хвороби кількість медичних відходів суттєво збільшилась. Складно уявити, скільки засобів індивідуального захисту та інших, пов’язаних з пандемією відходів, було накопичено за останній час. 

Окремо зібрані медичні відходи від населення до передачі їх на безпечну утилізацію тимчасово зберігаються в спеціальних герметичних пакетах, проте на сьогодні Київкомунсервісом прийнято досить малу кількість медичних відходів - близько 50 кг, які поки що не утилізували. 

Обговорюючи саму утилізацію, зауважу, що лікарські відходи можуть бути утилізовані шляхом використання в якості вторинного матеріалу, чи енергетичного ресурсу. За потреби таке сміття передають для знищення  до іншої установи, якій чинним законодавством дозволено здійснення даної процедури.

І все ж таки перевагу віддають саме спалюванню медикаментозного сміття. Це є одним з найбільш поширених методів утилізації, що застосовується в багатьох країнах світу, зокрема, в Україні. 

Тож в такому випадку говорити про екологічну складову процесу просто нема сенсу – така утилізація шкодить природі у вигляді токсичних хмар диму. Радше за все медичне сміття спалюють стихійно - в неналежних умовах. До того ж на це рідко звертають увагу відповідні органи.

Саме тому зараз поступово впроваджують інші, менш «варварські», методи утилізації відходів: хімічна переробка, глибоке захоронення, інкапсуляція, мікрохвильове опромінення, чи автоклавування (стерилізація за допомогою пари).

До слова, у багатьох країнах прострочені або непотрібні медикаменти у населення збирають централізовано.

Наприклад, у Польщі є спеціальні контейнери, куди можна викинути окремо антибіотики, окремо шприци. Схожі контейнери встановили в Білорусії, але поки тільки в Мінську.

У країнах Євросоюзу утилізацію медичних відходів контролюють на рівні місцевих органів влади. Майже у всіх аптеках та поліклініках працюють стаціонарні пункти прийому прострочених ліків. Громадянам навіть не потрібно сортувати окремо таблетки, ампули та мазі. Медики самі розподіляють їх за категоріями і відправляють на утилізацію. Єдине завдання споживачів – регулярно перевіряти свою домашню аптечку і стежити за терміном придатності препаратів.

Крім того, в Америці та деяких країнах Європи проводяться акції з прийому медпрепаратів – День зайвих ліків та інші програми з прийому непотрібних медикаментів.

Водночас в Україні щорічно утворюється 380-400 тисяч тонн медичних відходів, з них 100-120 тисяч тонн - небезпечні.

До числа небезпечних медичних відходів відносяться гострі предмети, інфекційні відходи, анатомічні та патологічні відходи, застарілі або протерміновані хімічні продукти, фармацевтичні препарати і радіоактивні матеріали. (Інформація взята з сайту ecolog-ua.com)

Підбиваючи підсумки, виділимо наступні тезиси, на які необхідно звернути увагу:

1) Наразі існує необхідність впровадження комплексної програми щодо утилізації медичних відходів – і це має стати новим проєктом міської влади.

2) Важливим буде моніторинг діяльності установ, що здійснюють утилізацію прострочених ліків, бо ми знову можемо опинитись у ситуації, коли знешкодження приносить ще більшу шкоду.

3) Також слід звернути увагу на негативний ефект на довкілля, котрий був завданий архаїчним відношенням до переробки фармакологічних засобів - зафіксувати проблему та вжити заходів стосовно її усунення.

Зі свого боку я збираюсь звернутись до КМДА стосовно розробки програми утилізації лікарських засобів, аби кияни були забезпечені контейнерами для прострочених ліків, шприців та інших засобів догляду за здоров’ям.

Але головне я залишив на самий останок – переробка ліків починається зі свідомого вчинку, коли людина викидає їх у спеціальний контейнер, тож давайте будемо відповідальними за своє майбутнє і за безпечне життя наступних поколінь.