Організація безпеки дорожнього руху в столиці = місто без заторів

В Україні рівень смертності та травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод є достатньо високим, а рівень організації безпеки дорожнього руху залишається вкрай низьким, про що у своїх звітах неодноразово наголошували експерти ВООЗ, Світового банку та інших міжнародних інституцій.

За статистикою, наведеною Кабінетом Міністрів України, щороку в Україні на дорогах гинуть не менше 3,5 тис. людей, травмуються - близько 35 тис. При цьому зберігається тенденція, коли поліпшення якості дорожнього полотна призводить до погіршення дисципліни водіїв та перевізників – передусім, в сегменті швидкісного режиму і перевантаження транспорту.

Задля того, щоб напрацювати та реалізувати державну програму підвищення безпеки дорожнього руху  Кабінетом Міністрів України було створено Координаційну раду з питань безпеки руху. Основним показником в напрямку цієї діяльності  – зменшення кількості ДТП та травмованості.

З огляду на це розвиток інфраструктури та бурхлива автомобілізація в містах України, а особливо в Києві - столиці України поставили перед місцевою владою  ряд суттєвих проблем, з якими вкрай важливо швидше боротися: зниження пропускної можливості дорожніх смуг, затори у місті, зростання кількості ДТП тощо. 

Тому 15  травня 2019 року Київською міською радою прийнято Проект рішення № 542/7198 «Про затвердження Міської цільової програми підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року»,  відповідно до якого підвищення безпеки дорожнього руху є однією з оперативних цілей для розвитку міста.

Згідно з вказаним рішенням Київради, безпеку дорожнього руху в сучасних умовах треба розглядати як одну з найголовніших цілей і невід'ємну умову діяльності людей, соціальних груп, суспільств, держав і світової спільноти. Саме тому Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року підвищення безпеки дорожнього руху визнано однією з оперативних цілей розвитку міста.

Зазначеним рішенням Київради, зокрема, зазначається наступне: аналіз основних причин недостатнього рівня забезпечення безпеки дорожнього руху в столиці України у порівнянні з відповідним рівнем міст Європейського Союзу свідчить про таке:

• відсутність належного контролю та недосконалість нормативно-правової бази щодо розробки у складі проєктів будівництва об'єктів схем організації дорожнього руху, пішохідних зон та велосипедних доріжок;
• не повною мірою відповідає сучасним вимогам інфраструктура вулиць та автомобільних доріг. Під час їх будівництва та реконструкції не завжди облаштовують наземні і підземні пішохідні переходи та спеціальні велосипедні доріжки, наявність яких могла б значно скоротити дорожньо-транспортний травматизм.

Зазначу, що на ефективність організації дорожнього руху безсумнівно впливає масштабне будівництво житлових масивів, розважальних та офісних центрів. 

Аналіз чинного законодавства щодо порядку видачі технічних умов для будівництва виявив відсутність належної нормативно-правової бази.

Законами України не передбачається чіткого механізму щодо погодження з органами місцевого самоврядування схем організації дорожнього руху при будівництві об’єктів нерухомості.

Разом з цим, на органи місцевого самоврядування покладено обов’язки організації дорожнього руху, паркінгів та задоволення інших потреб учасників дорожнього руху.

На сьогодні бачимо, що механізм взаємодії Департаменту архітектури та містобудування виконавчого органу Київради (КМДА) та Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) при видачі дозволів містобудівних умов та обмежень забудовникам – відсутній. Тому без взаємодії даних Департаментів ми щодня наглядно бачимо ситуацію на дорогах міста, коли кияни та гості столиці вимушені стояти в заторах  і вдень і вночі понад двох годин.

Це не перебільшення, адже згідно з даними спеціалістів у столиці нараховується понад  одного мільйона автомобілів та понад 11 600 багатоквартирних будинків.

Для прикладу за 2020 рік в столиці в експлуатацію було введено близько 36 житлових будинків та заселено 18,5 тис. квартир. 

При цьому, житловий фонд столиці за останні десять років збільшився на 6%, а кількість автомобілів зросла майже на 40%.

Тому задля регулювання організації безпеки дорожнього руху в столиці, як складної динамічної системи взаємодій транспортних і пішохідних потоків, потрібно розпочинати, як і в будь-якій країні,  з розробки та прийняттям нових законів, положень, правил у сфері організації дорожнього руху. Обнулення та оновлення законодавчих актів дозволить повною мірою задовольнити економічні проблеми всіх міст України та столиці, а особливо потреби населення в автомобільних перевезеннях із максимальним рівнем безпеки.

 Зокрема, проблему організації безпеки дорожнього руху в Києві при будівництві доріг, житлових масивів та розважальних центрів передбачається розв'язати шляхом внесення низки змін до нормативно-правових актів, які посилять контроль з боку місцевих органів влади за реалізацією заходів з організації дорожнього руху при проєктуванні та будівництві об'єктів містобудування.

Відсутні вимоги щодо організації та безпеки дорожнього руху і в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким передбачаються вимоги до вихідних даних до проєкту будівництва об'єкту нерухомості (містобудівні умови та обмеження і технічні умови).

Так, статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка встановлює перелік відомостей, які мають міститися в містобудівних умов та обмежень, не передбачається відомостей щодо організації та безпеки дорожнього руху.

Статтею 30 цього ж закону визначено поняття технічних умов та визначено умови відповідності об’єкту розрахунковим параметрам водопостачання, зовнішнього освітлення, телекомунікацій тощо. При цьому не передбачено умов щодо організації та безпеки дорожнього руху.

До того, на сьогоднішні значна кількість нормативно-правових актів, які були прийняті на рівні Кабінету Міністрів України та інших профільних органів, скасовані. 

При цьому нових нормативних актів, які належним чином регулювали б порядок надання технічних умов не прийнято.

Застарілими також є і будівельні норми, оскільки питання організації безпеки дорожнього руху при будівництві нових об’єктів ними чітко не визначаються.

Як в законодавчих, так і в підзаконних актах відсутні норми, які б встановлювали обов’язки забудовника на ранній стадії будівництва (отримання вихідних даних) враховувати вимоги щодо організації дорожнього руху при інтеграції в міський простір нового об’єкта.

Зважаючи на те, що будівництво масштабних об’єктів нерухомості безпосередньо впливає на дорожній рух в столиці, то доцільним буде -  налагодити механізм контролю, який дозволив би органам місцевого самоврядування регулювати дотримання заходів безпеки дорожнього руху при будівництві нових об'єктів та їх відповідність  схемі організації дорожнього руху.

При реалізації такого механізму, місцеві адміністрації зможуть здійснити аналіз майбутнього об’єкту, змоделювати всі можливі варіанти організації дорожнього руху навколо та для будівництва об'єкту інфраструктури та своєчасно пред’явити відповідні умови перед тим, як видавати містобудівні умови та обмеження забудовникам та погоджувати детальні плани територій.

Саме, такі заходи допоможуть підвищити ефективність організації дорожнього руху в державі в цілому та столиці зокрема.