Тарас Криворучко
Секретар Постійної комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК
Сторінка автора у Facebook:

Київ готується до зими, але чи готова до неї держава?

Перед зимою Київ опинився у непростій ситуації. 

Місту потрібно продовжувати готувати енергетику до нових ударів, захищати критичну інфраструктуру, забезпечувати резервне живлення, тепло, воду та швидке відновлення після постійних повітряних атак. При цьому уряд зупинив платежі, які громади передбачили на захист енергетики, підготовку до опалювального сезону, ліквідацію наслідків обстрілів, відновлення інфраструктури та зруйнованого житла. 

Держава опинилася в ситуації, коли їй бракує грошей. Передовсім це сталося через невиконання Україною певних міжнародних зобов'язань та євроінтеграційних умов (зокрема реформ у межах програми Ukraine Facility та антикорупційного законодавства). Тобто відповідні законопроєкти Верховна Рада досі не спромоглася ухвалити.
 

18 вересня народні депутати лише у першому читанні прийняли низку законопроєктів, необхідних для виконання Плану України в межах Ukraine Facility. Після їх остаточного ухвалення та підписання Україна зможе отримати майже 800 млн євро. Загалом виконання запланованих на 2026 рік показників може відкрити доступ до 13,1 млрд євро підтримки до кінця року. 


Вже наступного дня після зустрічі Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у ЄС йому публічно нагадали: подальша бюджетна підтримка залежить від просування реформ і виконання Україною взятих зобов’язань. 

Фон дер Ляєн після зустрічі прямо пов’язала збільшення бюджетної підтримки з просуванням реформ у Верховній Раді. За даними Bloomberg, сама розмова була напруженою, а керівництво ЄС вкотре наголосило, значна фінансова підтримка повʼязана з впровадженням в Україні верховенства права. 

Проте Зеленський назвав зустріч «абсолютно позитивною», але водночас визнав, що сторони обговорювали прив’язку частини європейського фінансування до ухвалення необхідних українських законів. Він пояснив затримки тим, що парламент під час війни не може працювати у звичайному режимі. 

Тут і виникає головне питання. Якщо від своєчасної роботи уряду та парламенту залежать мільярди європейської допомоги, а перед зимою громадам по всій країні зупиняють передбачені бюджетом платежі, чому ці проблеми не були вирішені раніше?

Київ при цьому залишається відповідальним за тепло, воду, світло та безпеку міської інфраструктури. Місто має готуватися до найскладнішої зими, але частина необхідних рішень і грошей залежить від центральної влади. 

У результаті перед зимою Київ опиняється між двома проблемами: місто має забезпечити безпеку і життєдіяльність столиці, а держава поряд з цим зупиняє фінансування і не встигає за девʼять місяців ухвалити рішення, які вона узгодила з партнерами і від яких залежить міжнародна фінансова підтримка.

І це зовсім не питання політичних суперечок між Києвом та центральною владою. Коли йдеться про тепло, світло, воду та захист міста взимку, наслідки таких затримок відчують всі кияни.