Безбар’єрність – нагальна вимога часу
Кожен прийом громадян та й просто зустрічі на вулиці для мене цінні безпосереднім спілкуванням.
Це дає змогу повною мірою розуміти ситуацію і щоденні потреби людей свого округу і столиці, а може і всієї країни загалом. Це своєрідний «зріз суспільства», нагода почути з перших вуст, які проблеми загострюються і потребують більшої уваги. Нині серед відвідувачів дедалі частіше трапляються ветерани нинішньої війни. І дедалі більше серед них людей з особливими потребами.
Більшість наших ветеранів – це надзвичайно мужні люди. Неодноразово зустрічав історії, коли і після тяжких поранень, з протезами декотрі з них повертаються на службу. Та все одно перша думка, коли бачу їх, завжди про те, наскільки міський простір дозволяє їм пересуватися, наскільки доступний їм громадський транспорт, чи зручно їм зайти у приміщення?
Найперше, чи доступно вийти з помешкання і потім дістатися своєї квартири? Києву потрібно виконати ще дуже багато роботи з розвитку безбар’єрності та інклюзивності міського простору.
Насправді мова йде не лише про наших ветеранів. Інклюзія, тобто включення – це про те, щоби якомога більше людей могли користуватися можливостями міста, транспорту, свого двору і будинку, того чи іншого медичного, освітнього чи адміністративного закладу.
Для цього треба прибрати бар’єри, які часто однакові і для пораненого воїна, і для мами з коляскою, і для осіб похилого віку та з особливими потребами: це круті сходи або високі бордюри, це зламаний ліфт, занадто вузький вхід тощо. Завдання влади – зробити доступною міську інфраструктуру. Адже створення безбар’єрного середовища – це про рівні можливості для всіх.
Міська влада докладає зусиль щодо покращення ситуації для маломобільних груп населення, однак не всі чиновники на місцях, а саме в районах, справляються з цим завданням.
Як один із заходів задля безбар’єрності, Київрада наприкінці 2023 року доповнила міську цільову програму з розвитку житлово-комунальної інфраструктури столиці пунктом про облаштування житлових будинків пандусами для маломобільних груп населення.
Тут варто наголосити: встановлення пандусів – один із необхідних елементів комплексних заходів системи інклюзії. І це не просто "встановити якусь конструкцію під кутом нахилу". Облаштування пандуса може потребувати деяких змін у вхідній групі, заїзд на перший поверх повинен мати відповідну ширину і поручні. Тобто передбачені заходи мають бути не "для галочки", а суттєво полегшити життя киян, для яких вийти з будинку вже є неабияким випробуванням.
Виконавцями заходів з установки пандусів визначено райдержадміністрації. Проте, за результатами нещодавньої перевірки, яку зокрема проводила Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська, виявили, що Печерською, Подільською, Деснянською, Солом’янською та Шевченківською РДА видатки за напрямом «безбар’єрне середовище» у 2024 році взагалі не передбачені.
На засіданні постійної комісії з питань ЖКГ та ПЕК ми заслухали інформацію всіх голів РДА щодо вирішення питання зі встановлення пандусів у багатоквартирних житлових будинках міста Києва, і чекаємо від них належного опрацювання звернень мешканців для термінового визначення поадресного переліку на 2024 рік, в тому числі з урахуванням пропозицій ОСББ та ЖБК.
Відповідні зміни до бюджету столиці, щоби передбачити додаткове фінансування встановлення пандусів у під’їздах житлових будинків, Київрада має намір проголосувати вже у квітні.