Бюрократичне пекло для волонтерів або чому не варто стріляти собі в ногу

Одним з основних чинників, завдяки яким Україна вистояла від початку російського повномасштабного вторгнення, є волонтерський рух. Сьогодні, після 20 з гаком місяців масштабних бойових дій, дуже багато потреб фронту досі закриваються не державою, а приватною ініціативою активних людей та пожертвами мільйонів українців. І не треба мати ілюзій: ані найближчим часом, ані пізніше держава точно не зможе замінити волонтерів. Принаймні точно не замінить їх повністю. Бо є речі, які на передовій потрібні тут і зараз, а не коли якийсь папірець пройде дюжину щаблів погоджень. Це констатація факту. 

Держава завжди повільніша. Громадська ініціатива завжди гнучкіша. Робота волонтерів – це сила України, а не щось, із чим треба боротися. Перешкоджати волонтерам – це те саме, що стріляти собі в ногу посеред бою. Але схоже, ми знову вимушені вмовляти уряд не стріляти в ногу всім нам.

1 грудня набере чинності Постанова КМУ №953 від 5 вересня 2023 року, яка скасовує спрощений режим ввезення гуманітарної допомоги та встановлює нові процедури, нові вимоги до звітності й обліку, а також нову єдину автоматизовану систему для оформлення гуманітарної допомоги. Набуття чинності даної Постанови створить неймовірні проблеми для всіх волонтерів.

Якщо дуже коротко викласти суть цих проблем: по-перше, запуск нової системи відбувається поспіхом, це призведе до правового хаосу. Досі на опрацюванні знаходяться пропозиції та зауваження від громадськості до нормативно-правових актів, необхідних для функціонування нової системи, хоча запускати її хочуть вже з грудня. 

Відповідні зміни до інших урядових постанов, пов'язаних з процедурами передачі гуманітарної допомоги в рамках нової системи, не внесено. Ми ж усі розуміємо, що будь-яка правова колізія завжди є, в кращому разі, причиною гальмування на місцях, а в гіршому – приводом до корупції або підставою для судових справ.
По-друге, багато пунктів Постанови писалися людьми, які досі не розуміють, що таке війна і що вона триває прямо зараз на нашій території. 

Скажімо, вимоги про попередню реєстрацію гуманітарної допомоги з її детальними описами – часто будуть технічно неможливими. Вантажі гуманітарки від іноземних донорів можуть формуватися з безлічі пожертв десятків і сотень різних людей з різних країн, тому «детальні описи» буде просто нікому заповнювати. Бо волонтерське об’єднання – це не транснаціональна корпорація з філіалами по всьому світу. 

Ще відірваніше від реальності виглядає ідея про (хай навіть і цифрове) звітування кінцевого отримувача. Сидіти і заповнювати дані з коробки якогось дрона в окопі на передовій – це просто знущання з нашого бійця.
По-третє, хоч у авторів Постанови не стало часу адекватно прописати механізми реєстрації та звітування, зате вони не пошкодували зусиль на впровадження санкцій проти волонтерів. 

Зокрема, недотримання обов'язку подачі звітів керівником волонтерської організації має призвести до її автоматичного (!) блокування в системі на шість (!) місяців, без можливості оскарження або поновлення. Відразу скажу – це паралізує діяльність такої організації. У мене лише одне іронічне запитання: а чому одразу не передбачено довічне ув’язнення з повною конфіскацією?
І це лише деякі висновки того бюрократичного пекла, яке в Постанові №953 приготоване для волонтерів. 

Серед іншого, є і явна технічна неготовність автоматизованої системи до запуску, і просто відсутність адекватного діалогу з організаціями, яких нові правила безпосередньо торкаються.

Саме тому Київська міська рада звертається до Кабінету Міністрів із вимогою про скасування даної Постанови як такої, що є нічим іншим, як ускладненням і гальмом для волонтерського руху.