Олег Джолос
Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Сторінка автора у Facebook:

Бог не грає в кості…

В останні тижні липня, особисто для мене, знаковими подіями стало кіно і те, що навколо кіно…

Спочатку щодо навколо. Пішов у відставку Міністр культури…Ми не були особисто знайомі, хоча зустрічались. Я добре пам’ятаю журналіста Олександра Ткаченка - і як  ведучого колись популярної на УТ-1 молодіжної студії «ГАРТ», і як  професійного інтерв’юера світових знаменитостей у проєкті  «Обличчя світу».

Він був і, впевнений, залишається класним журналістом і медіаменеджером. Чи був він таким самим міністром, судити не берусь, бо просто не знаю, а робити висновки з дописів у соціальних мережах - не в моїх правилах. Але дозволю собі навести цитату тепер вже колишнього міністра, яку я абсолютно підтримую: 

«Культура під час війни так само важлива, як і дрони. Тому що культура - це і про минуле, і про майбутнє. Це врешті-решт про нашу м'яку силу у світі. І так само важливі культурні проєкти під час війни…І це важливо продовжувати. В тому числі продовжуючи будувати музеї, продовжуючи знімати кіно…» 

Я буду чекати на якісне українське кіно про Україну та українців. Таке, наприклад, як «Оппенгеймер» Крістофера  Нолана. Давно вже не сидів перед екраном три години у суцільному напруженні, дослухаючись до кожного слова. Кілька разів повертався до того чи іншого діалогу. Впевнений, що «Оппенгеймер» розійдеться на цитати не гірше, ніж культова гангстерська драма режисера Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько». 

«Бог не грає в кості…» - ці слова лунають у фільмі з вуст антигероя, в той час, як насправді цю фразу приписують Альберту Енштейну, яку він промовив у контексті того, що все у світі має причинно-наслідковий зв'язок і Всесвітом не керує  випадок. Але квантовий світ жив за своїми законами, які в середині минулого століття ще були невідомі людству… Але цю таємницю міг першим розкрити американець Джуліус Роберт Оппенгеймер - одна з найсуперечливіших постатей XX століття, якого весь світ знає як творця атомної бомби.

Як на мене, в цьому фільмі дуже багато паралелей з викликами  у сучасному світі. Той самий штучний інтелект, технології діпфейк - розробники називають просто інструментом, який… може стати не благом,  а смертельною зброєю в брудних руках. 

 Творець атомної бомби після розуміння сили атома назвав своє дитя "справою диявола". "Я відчуваю, що мої руки в крові", - говорить Оппенгеймер Президенту США Трумену після бомбардування Хіросими та Нагасакі, на що Трумен заявив, що в нього самого на руках "удвічі більше крові", адже він надав наказ на бомбардування…

«Господь не тільки грає в кості, але ще й закидає їх часом туди, де ми їх не можемо не побачити», — Стівен Вільям Хокінг.