У Національній опері відбувся концерт «Україна вільна та незламна»
У головному музичному театрі столиці представили програму до першої річниці від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
Захід традиційно розпочався з виконання Національного гімну України, який співали усі присутні у глядацькій залі, продемонструвавши неабияку єдність та незламність.
Нинішні воєнні реалії та героїчний супротив нашого народу втілилася у програмі концерту.
У першій частині концерту прозвучала масштабна сцена «Запорізька Січ» з героїко-історичної опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба». Тривалий час ця знакова для українського оперного мистецтва вистава розпочинала театрально-концертний сезон у театрі, проте на сьогодні, на жаль, вона пішла у небуття…
В основі сюжету закладена історія козака — полковника Тараса Бульби, який понад усе любить та цінує свободу. Він став уособленням української мужності, героїзму та зразком лицарської честі.
У концерті його образ створив відомий бас Тараса Штонда, який вкотре продемонстрував бездоганне володіння голосом, неабиякий артистизм та високу виконавську культуру.
Як і у творі Миколи Гоголя, що став основою лібрето для однойменної вистави, так і в музиці Миколи Лисенка центральне місце посідає сцена «Запорізька Січ», де втілюються і актуальні на сьогодні цінності: любов до рідної землі, боротьба за її волю, звеличення подвигу козацтва, героїзм козаків у боротьбі за українську незалежності.
Синів Тарас Бульби відважного Остапа та мрійливого Андрія майстерно втілили Олександр Мельничук та Дмитро Кузьмін.
Продовженням вечора стала хорова симфонія сучасного композитора Євгена Петриченка «Осяяні чорним сонцем» у восьми частинах для мішаного хору, дримби, глюкафону, калімби та шаманського бубна.
Прем’єра твору відбулася у 2021 році у Покровську на Донеччині, однак на сцені Національної опери України він виконувався вперше.
Ідея твору пов’язана зі звуками Донбасу, як складової української культури краю. Партитуру твору доповнюють традиційні народні інструменти — дримба, калімба, бубон, сопілка. Є тут і звуки війни.
На думку автора, музика симфонії відкриває слухачам незнаний український Донбас, що постає через поезію Миколи Чернявського та Василя Стуса та інших відомих діячів…
Показово, що життєвий і творчий шлях автора також тісно пов’язаний з Донеччиною.
Зворушливе соло «Повертайся, будь ласка, живим» прозвучало у виконанні Людмили Циган. ЇЇ оксамитове, тепле та насиченого тембру мецо-сопрано стало уособленням української матері та жінки, які з нетерпінням чекають своїх рідних-захисників.
Цю зворушливу сцену доповнювали світлини сучасних українських воїнів, в обіймах близьких…
Концерт завершився спільним виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», що об’єднав артистів та глядачів. Це посилювало відчуття впевненості у нашій Перемозі та у майбутньому процвітанні нашої держави.
До теми: «Лютий: грані незламності» — у Києві просто неба показують виставку про оборону столиці.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»