У Києві вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе та загиблих журналістів

У Києві 16 вересня вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе та всіх журналістів, які загинули, виконуючи професійну роботу. Панахиду провели у храмі Святого Миколи Набережного, біля якого похований Гонгадзе.

Цього року минає 26 років від дня зникнення журналіста. Із 2007 року 16 вересня в Україні відзначають День пам’яті журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків. Дату започаткували за ініціативою Національної спілки журналістів України.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що постать Георгія Гонгадзе залишається важливою для української журналістики й сьогодні. За його словами, історія журналіста стала одним із символів ціни професії та боротьби українського суспільства за демократичний шлях.

«Ми щороку приходимо на цю панахиду не лише для того, щоб оплакати колег, а й щоб сказати вголос: їхня праця мала сенс, і ми її продовжуємо. Георгій Гонгадзе дав усім українським журналістам важливий урок: журналістика має ціну і, на жаль, іноді ця ціна є трагічною», — сказав Сергій Томіленко.

За даними Національної спілки журналістів України, від початку повномасштабного вторгнення загинули 156 медійників і медійниць. Із них 21 журналіст загинув під час виконання професійних обов’язків, ще 125 медійників загинули, перебуваючи у лавах Сил оборони України.

«Сьогодні список імен загиблих журналістів і журналісток, на жаль, став страшенно довгим. Наш обов’язок — пам’ятати ім’я Георгія і кожного журналіста та журналістки, які віддали життя. Важливо, щоб їхня жертва не була марною», — наголосив він.

Окремо під час панахиди говорили про журналістів, які нині перебувають у російському полоні. За даними НСЖУ, таких медійників щонайменше 28.

Сергій Томіленко закликав не дозволяти, щоб про цивільних журналістів, яких утримує Росія, забували.

«Ключове — не мовчати, постійно розповідати про них і привертати увагу. Ми маємо тиснути на представників міжнародних інституцій, щоб вони докладали зусиль для обміну», — наголосив Томіленко.

Журналістку з Мелітополя Ірину Левченко росіяни засудили до 15 років ув’язнення. Її сестра Олена чекає на повернення Ірини та закликала не дозволяти, щоб про цивільних полонених журналістів забували.

«Я хочу, щоб люди, які не знали пані Ірину, дізналися, наскільки вона світла людина. І хочу сказати: колишніх журналістів не буває. Вона зараз на пенсії, але продовжувала своє покликання, продовжувала виконувати обов’язки перед нашою країною. І я хочу, щоб люди розуміли: це не просто так — нашу країну ми маємо відстоювати», — сказала Олена.

За словами жінки, Ірина Левченко найбільше любила людей, любила розповідати саме про їхнє життя.

«Якщо в людей виникала якась проблема, вона завжди намагалася допомогти, могла легко посприяти у вирішенні якихось питань», — додала сестра Ірини.

Олена наголосила, що про журналістів і всіх, кого засудила Росія треба говорити.

«Потрібно показувати, що вони існують, не забувати про них. Бо з часом це забувається. А нам потрібно, щоб про них говорили доти, доки вони не повернуться додому», — сказала Олена.

Студентка-журналістка Лілія Капустян розповіла, що для неї означає День пам’яті загиблих журналістів та постать Георгія Гонгадзе.

«Я вважаю, що дуже важливо пам’ятати таких людей. Важливо пам’ятати, згадувати та розповідати про журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків», — сказала Лілія.

Дівчина поділилась, що саме постать Георгія Гонгадзе змотивувала обрати спеціальність журналістики. Нині Лілія навчається на першому курсі.

«Георгій Гонгадзе — дуже відомий журналіст. Його діяльність важлива для України, і він є прикладом для молодих журналістів. Професійний шлях Георгія вплинув на вибір цієї спеціальності та розуміння того, якою має бути журналістика», — додала вона.

Читайте також: Катування електрострумом та зустріч з Вікторією Рощиною: незаконно ув’язнена журналістка Ірина Левченко виступила в суді рф

Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»