Від вірменського кварталу до європейських традицій: на Подолі стартував проєкт «Мультикультурний Київ»
Банерна експозиція проєкту розкриває багатовікову історію столиці як справжнього перехрестя культур, релігій та етносів, знайомлячи мешканців і гостей міста з внеском різних громад у його розбудову.
Нещодавно на Подолі відбулася презентація перших інформаційних стендів масштабного міського проєкту «Мультикультурний Київ», яка знаменує собою практичний старт ініціативи в історичному серці столиці.
Як зазначив директор Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) «Стародавній Київ» Роман Маленков:
«Ми відкрили перші інформаційні стенди проєкту „Мультикультурний Київ“. Вони присвячені вірменській громаді — одній із найдавніших у Києві, поряд із євреями та греками. Вірмени мали свій квартал на Подолі до 1659 року. Тоді їх депортували із міста московити за підтримку козацького війська у спробі вибити окупаційний московський гарнізон. Нові інформаційні стенди нарешті повертають у сучасний простір столиці пам’ять про цю давню етнічну спільноту», — розповідає пан Роман.
Перші стенди вже з’явилися в історичному серці вірменського кварталу (район вулиць Покровської, Андріївської та Сагайдачного), де колись функціонували храм і некрополь. На думку дослідників, це був справжній автономний осередок із власним самоврядуванням, судом та багатими традиціями, який відігравав ключову роль у комерційному житті середньовічного Києва завдяки зв’язкам із Кримом, Кавказом та Заходом.
За словами Романа Маленкова, нові стенди покликані розкрити «невідомий Київ» та внесок різних народів у його історію.Особливістю ініціативи є те, що весь процес реалізується виключно за кошти меценатів за активної підтримки ДІАЗ «Стародавній Київ».
Передбачається, що одним із наступних етапів стане банерна експозиція про скандинавські народи, зокрема зв’язок вікінгів і правителів Київської Русі (шлях «із варяг у греки», династія Рюриковичів, шлюб Ярослава Мудрого та Інгігерди Шведської). Локації для стендів плануються на Набережно-Хрещатицькій та Старокиївській горі.
Ще одним із ключових напрямків проєкту стане розкриття історії єврейської громади Києва від «Київського листа» (X ст.) та Жидівської брами на Львівській площі до меценатів-підприємців ХІХ століття та культурного ренесансу.
Також згодом планується облаштувати стенди, присвячені історії польської, грецької, кримськотатарської, литовської, німецької, французької та волоської (молдавської і румунської) громад, які залишили вагомий слід в архітектурі, торгівлі, культурі та топоніміці столиці.
До теми: «Заповідник був привидом. Ми повертаємо його до життя», — Роман Маленков про ДІАЗ «Стародавній Київ».
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»