Для військових важливо знати свої права, — київський юрист Олексій Сіяниця

Олександр Сіяниця під час відзначення переможців конкурсу «ТОП-100». Фото надане Олександром Сіяницею
Олександр Сіяниця під час відзначення переможців конкурсу «ТОП-100». Фото надане Олександром Сіяницею

Повномасштабна війна, яка почалася у лютому, змінила життя всіх українців. Ті, хто не пішов у військо, допомагав ЗСУ, працював на своєму «фронті». Серед них і юрист Олексій Сіяниця.

У лютому і березні він був серед тих, хто разом із теробороною готувався захищати Київ, навіть розливали коктейлі Молотова. Потім організував плетіння сіток у декількох школах для ЗСУ та збір гуманітарної допомоги — теплих речей, харчів, засобів гігієни. Їх передавали мешканцям Київщини, яким вдалося вирватися з окупованих районів.

— Як ви почали займатися юридичною допомогою військовим?

— У мене юридична освіта. Правову допомогу військовим надаю ще з 2015-го року. Був волонтером «Юридичної сотні», а також об’єднання «Українці разом», основна мета якого — допомагати захисникам України, а також надавати соціальний і правовий захист учасникам АТО/ООС та їх сім’ям. З 24-го лютого ця справа була якийсь час на паузі.

Організував волонтерів для допомоги ТРО та військовим у селі на Петропавлівській Борщагівці, де мешкаю. Потім пішов у тероборону Святошинського району, у підрозділ К8. Підписав договір з ними як волонтер. Опікувався чотирьома школами, у яких плели маскувальні сітки. На третій місяць війни, коли уже всі звикли працювати у воєнних реаліях, у мене знову з’явилася робота — як у військового юриста.

— Як у час війни ви «виходили» на військових?

— Розміщував оголошення про те, що надаємо юридичну допомогу. Зверталися і ті, кому раніше допомагав. А ще, такий простий хід, зробили листівку у якій «зібрали» номери гарячої лінії ЗСУ, НАБУ, прокуратури, юрсотні та «Українці разом» про надання безкоштовної вторинної допомоги. Банер просто «розлетівся» серед військових.

— З якими питаннями найчастіше звертаються до вас?

— Насамперед звернув увагу, що чимало мобілізованих у військо не знають елементарних своїх прав. Тому пояснюю прості речі, що необхідно подавати рапорт із тих питань, які турбують. Рапорт можна писати у вільній формі. Проте завжди підкреслюю, що це звернення має бути правдивим, бо солдатам ще служити у своїй частині, вибудовувати стосунки з побратимами, які будуть «прикривати спину» у бою.

Також у моїй практиці були випадки, коли рідні шукали правди — їхній син пішов добровольцем, не оформив належним чином документом і загинув. Рідним тоді довелося пройти чимало випробувань, поки вдалося довести, що він був у ЗСУ.

Є ще одна маленька, але важлива деталь, у спілкуванні із державними органами і не тільки для військових. Усі документи необхідно надсилати замовними листами, бо звернення на гарячу лінію чи електронний лист важко проконтролювати.

— Що потрібно, щоб відстояти свої права?

— Знати їх і відстоювати. Трапляється, що військовим обіцяють одну зарплатню, а нараховують іншу — у цьому випадку необхідні обґрунтовані скарги. Також буває, що не всі поранення вносять в особову справу, або лікарі себе поводять негідно — таке теж треба фіксувати та захищати свої права. Знімати на відео.

Реальність така, що часто, щоб бути почутим, необхідно бути наполегливим. Бо війна, і не все працює злагоджено як швейцарський годинник. Крім того, невеликий, але є відсоток офіцерів, які не дбають про солдатів. Із ними якраз і можна боротися за допомогою рапортів і скарг.

Також чимало питань щодо направлення військових на санаторне лікування. Зрозуміло, що місць не вистачає на всіх і є черга, але необхідно подавати правильно оформленні подання і чекати.

— А що робити, коли на рапорти не реагують?

— Таке буває, іноді на рапорти не реагують. Мовляв, загубився. Тоді раджу писати ще один, а також подавати скаргу у вищі щаблі ЗСУ та в прокуратуру.

Крім того, з лютого у нас була низка змін у законодавстві. Зокрема щодо тероборони, мобілізації військовослужбовців, у яких троє і більше дітей. Коли у багатодітній сім’ї нема бабусь та дідусів, які можуть допомогти мамі, то всі клопоти лягають на плечі жінки. Це неправильно. Держава зараз дозволяє таким військовим або демобілізовуватися, або служити за місцем проживання. Але, знову повторюся, часто сім’ї не знають, як правильно оформити таке переведення. Жінка, скільки б листів не писала у військкомат сама чоловіка не поверне. Батько має написати рапорт своєму керівництву.

— Наскільки великий запит на консультації для військових?

— Значний. Бували дні, коли телефон був «червоний» від викликів. І 20-30 дзвінків йшли один за одним. До слова, громадська організація «Юридична Сотня» розробила Пам’ятку для учасників українсько-російської війни. У ній зібрані права, обов’язки та гарантії соціального захисту для військових. Також є рекомендації щодо порядку дій в певних ситуаціях.

Довідник створили спільно з фахівцями Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України. Ознайомившись із цими документами, у військових буде значно менше питань до військових юристів.

До слова, Олексій Сіяниця також є активним членом громадської організації «Лікарняна каса столичної поліції». Ця організація є переможцем міського конкурсу ініціатив «ТОП-100», який проводить Департамент суспільних комунікацій КМДА.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»