Родичі українських бранців Кремля просять НАТО та ЄС посилити санкції проти Росії
Правозахисники, родичі та колеги українських і кримськотатарських активістів, репресованих російським режимом, звернулися до керівництва ЄС та НАТО із закликом до персональних обмежувальних заходів проти керівництва РФ через порушення прав людини.
Про це йдеться в листі до вищезазначених інституцій, копія якого була передана Укрінформу.
Нагадуючи про річницю ухвалення Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої і безпекової політики, ухваленої Європейською Радою 28 червня 2016 року, підписанти листа зауважують, що у своєму стратегічному документі ЄС зафіксував невизнання незаконної анексії Криму Росією і виступив за дотримання прав людини через діалог і підтримку, навіть в найскладніших випадках.
Автори листа також нагадують, що під час саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня 2016 року було визнано, що «Росія несе повну відповідальність за серйозне погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові», а «Європейський парламент у своїй резолюції від 16 березня 2017 року відзначив відповідальність окупаційної влади за політичні переслідування, незаконні арешти, тортури кримськотатарських та українських активістів, за порушення свободи слова та преси у Криму».
Тож правозахисники, родичі, колеги політичних бранців Кремля закликали відкритим листом керівництво ЄС і НАТО вивести «на перший план права людини», як це зазначено в Глобальній стратегії ЄС, та ввести в подальшому як персональні обмежувальні заходи проти керівництва Росії, відповідального за кричущі порушення прав людини, так і санкції секторального характеру.
Нагадаємо, НАТО відкрило трастовий фонд для реабілітації бійців АТО