У Києві реставрують модель легендарного бомбардувальника середини 20-го століття
У Державному музеї авіації імені Антонова реставрують один з найкращих свого часу серійних фронтових реактивних бомбардувальників Іл-28.
Самі працівники музею порівняли свою роботу зі складанням конструктора «лего», бо літак практично розібрали на деталі.
Декілька років тому цей Іл-28 (по класифікації NATO «Beagle») перевезли до музею в жахливому стані. Деякі шматки з фюзеляжу були вирізані болгаркою — результат «роботи» вандалів». Цей літак мало не повторив долю авіабази на Одещині, де базувалися МіГ-25 та Су-24МР. В 2003 році льотчиків звідти перевели до Білої Церкви, а разом з цим припинилась охорона за територією, чим одразу ж скористалися мисливці за металами…
«Літак стояв на п’єдесталі в селі Буялик Одеської області приблизно до 2004 року і поступово втрачав деталі. Щоб його врятувати вирішили перемістити літак до Києва», — розповіли у пресслужбі музею.
Бригада ентузіастів транспортувала цей літак у столицю. При чому розібравши на частини. Тривалий час він стояв на ремонтно-реставраційній ділянці музею. Проте, місяць тому нарешті розпочалися реставраційні роботи.
Поки дозволяють погодні умови — зараз фахівці очищають та відмивають корпус, крила літака всередині та ззовні від багаторічного бруду. Багато клопоту майстрам завдав нижній люк стрілка-радиста. З часом механізм вийшов з ладу, не спрацьовує. Також спеціалісти ретельно оглянули механізми шасі бомбардувальника.
Реконструкція літака — складна робота, насамперед тому, що важко дістати оригінальні деталі. Тому музейники підбирають комплектуючі з інших літаків. Також розглядають можливість обміну запчастинами із іншими музеями світу, де є такі моделі.
«До 1984 року літак виробляв Китай, можливо пошук розпочнемо і там. Щодо коліс, то спробуємо підібрати подібні, наприклад, із моделей Іл-62 або з Іл-66», — зазначають у музеї.
Щоб відновити ті чи інші деталі майстрам мають справу не тільки з металом, а й з книгами, бо під час реставрації механікам доводиться студіювати спеціалізовану літературу, яку також доводиться «розшукувати».
Відновлення таких раритетів досить дорога річ. Наприклад, коли у музеї почали шукати скло для гелікоптера Мі-6, то «вікно» 50 на 50 сантиметрів оцінили у 5400 грн. Тут ж лише на фарбування буде необхідно приблизно 100 тисяч гривень. Тому, в музеї сподіваються залучити благодійників.
Зараз ж першочергова задача для співробітників музею — поставити Іл-28 на колеса якомога швидше і відновити зовнішній вигляд літака. Про внутрішню «начинку» навіть поки не йдеться, бо це надто дорого.
Коли відновлять зовнішній вигляд літака, то визначаться із місцем для експозиції. Наразі у колекції музею 5 моделей літаків конструкторського бюро Іллюшина — пасажирські Іл-14, Іл-18, Іл — 62, Іл-76, Іл -86. За 80 років конструктори цього КБ спроєктували понад 200 моделей. А 120 з них випускались серійно. У світі виготовлено понад 60 тисяч літаків цієї марки.
У середині 1950-х років Іл-28 був основною ударною силою фронтової авіації СРСР і країн Варшавського договору. Літаки цього типу брали участь у багатьох локальних конфліктах. Вони були надійними і простими в експлуатації.
У 1961 році бомбардувальники Іл-28, разом з балістичними ракетами Р-12, стали винуватцями «Карибської кризи» — 28 вересня 1962 року розвідувальні літаки ВПС США виявили на палубі корабля, що прямував на Кубу, розібрані Іл-28…
Фахівці вважають, що найбільш повно можливості Іл-28 були продемонстровані під час війни в Афганістані. Іл-28 виявився найкращим фронтовим бомбардувальником для дій в гірській місцевості, моджахедам не вдалося збити жодного літака цієї модифікації. Проте, у січні 1985 року всі афганські Іл-28 були знищені на землі в результаті диверсії на аеродромі. Вночі одночасно були підірвані одинадцять Іл-28, від них пожежа перекинулася далі, і практично весь авіаційний парк Іл-28 згорів дотла.
Іл-28 — буде першою військовою моделлю цього конструкторського бюро у київському музеї.
До слова, Державний музей авіації України опинився в рейтингу 20-ти найкращих авіаційних музеїв світу за версією телеканалу CNN. Зайнявши 12-ту сходинку.
Цікаво, що київський музей є наймолодшим і водночас найбільшим історико-технічним музеєм нашої країни. Він був створений в 2003 році до 100-ліття світової авіації. Розташований на території колишньої навчально-авіаційної бази (УАТБ) КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром його колекції. Втім, почавшись всього з 30 бортів, сьогодні в експозиції музею понад 70 літаків і вертольотів.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»