В Україні запроваджують зміни в бронюванні: що нового

Ілюстративне фото Міноборони
Ілюстративне фото Міноборони

Наразі уряд фіналізував зміни в системі бронювання.

Головне завдання — чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює.

«Щомісяця кількість заброньованих зростає на десятки тисяч. А люди, які захищають країну п’ятий рік, повинні мати можливість повертатися зі служби додому. Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення», — пояснив Прем’єр-міністр Сергій Корецький

Уряд ухвалив такі зміни:

Перше. Критичність підприємства відокремлює від його економічних показників.

Прем’єр-міністр зазначив, що критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв’язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання.

Друге. Максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%.

Сергій Корецький зауважив, що безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом.

«Водночас роботу тих, хто виробляє озброєння чи тримає критичну інфраструктуру, ми не послабимо. Якщо для безперебійної роботи потрібно забронювати більше, підприємство зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру», — зазначив Прем’єр-міністр.

Третє. Міністерство оборони посилює відповідальність за ухилення від служби. Очільник Уряду підкреслив: «Правила мають бути однакові для всіх».

Четверте. Готує механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов’язання.

За словами Сергія Корецького, підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата.

«Умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом. Мета Уряду — затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня. Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, — що вони йдуть на чітко визначений термін. Кінцева мета — щоб ніхто нікого не шукав на вулицях. Має бути зрозуміла система, де кожен знає свої права й обов’язки», — наголосив Прем’єр-міністр.

Урядовець додав, що ці рішення не означають посилення мобілізації вже завтра. «Вони потрібні насамперед, щоб навести лад у бронюванні й викорінити зловживання. Водночас, ми як держава і суспільство маємо бути готові до будь-якого розвитку подій, зокрема до посилення мобілізації в Росії. Ми ведемо війну за виживання держави і наших людей. Ці рішення непрості, але їх потрібно ухвалювати», — резюмував Сергій Корецький.

Зі свого боку у Міноборони прокоментували нововведення: Україні потрібна зброя. Щоб її виробляти, оборонним підприємствам потрібні люди, стабільні контракти та зрозумілі правила роботи.

Уряд схвалив постанову про нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Серед змін оновленого документу — нові підходи до квот працівників ОПК, яка становитиме 95%.

Позиція Міноборони чітка: бронювання має зберігатися для працівників оборонно-промислового комплексу, які реально залучені до виробництва зброї та іншої продукції для війська. Сьогоднішнє рішення Кабінету Міністрів України дає можливість забезпечити такий підхід.

«Підприємства повинні мати змогу планувати роботу, утримувати фахівців і нарощувати виробництво», — заявив Міністр оборони України Євгеній Хмара.

Водночас бронювання не має ставати інструментом для зловживань. Має бути прозорість. Має бути чесний діалог між державою та бізнесом. Нам потрібно знати, хто реально працює і робить реальний внесок в оборону країни.

«Нам потрібні і люди, які захищають Україну на фронті, і фахівці, які забезпечують їх зброєю. Завдання держави — створити умови, за яких обидві складові нашої оборони працюватимуть ефективно, а правила будуть справедливими», — наголосив Міністр оборони України.

Читайте також:

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»