Київська опера представить українську версію культової рок-опери «Ісус Христос — суперзірка»
Масштабна прем’єра твору Ендрю Ллойда Вебера та Тіма Райса відкриває 45-й театральний сезон колективу, вже зібравши повний аншлаг на перших показах.
Наприкінці цього тижня у Київській муніципальній опері на Подолі відбудеться відкриття ювілейного сезону, де столична сцена представить одну з найочікуваніших прем’єр — власну масштабну українськомовну версію легендарної рок-опери Ендрю Ллойда Вебера та Тіма Райса «Ісус Христос — суперзірка». Подія вже викликала неймовірний ажіотаж у глядачів, і на вересневі прем’єрні покази утворився повний аншлаг.
Історія створення твору та довгий шлях до київської сцени
«Ісус Христос — суперзірка» (Jesus Christ Superstar) — культова рок-опера, музику до якої написав Ендрю Ллойд Веббер, а слова — Тім Райс. Твір описує останній тиждень життя Ісуса Христа та зраду його учня Юди Іскаріота. Прем’єра альбому відбулася у 1970 році та одразу викликала багато дискусій у суспільстві.
Дія починається Входом Господа у Єрусалим, а завершується розп’яттям Христа, причому твір не дотримується ортодоксальних церковних традицій. У центрі уваги — протиставлення поглядів Ісуса та Юди, який бачив рух послідовників радше як світську боротьбу за права євреїв, аніж як релігійну течію.
В оригінальній студійній версії роль Ісуса виконав Ієн Гіллан — легендарний вокаліст «Deep Purple». У 1973 році світ побачила перша класична екранізація режисера Нормана Джуінсона, а у 2000-му вийшла австралійська кіноверсія. Тепер цей світовий шедевр зазвучить українською на київській сцені.
Шлях цієї вистави до київського глядача тривав понад двадцять років. Генеральний директор і художній керівник театру Петро Качанов згадує, що вперше ідея з’явилася ще у 1998 році, коли вони створили мистецький центр «XXI століття для України» і відкрили його масштабним концертом на Майдані Незалежності:
«Ця ідея в мене виникла ще у 1998 році, коли ми створили мистецький центр „XXI століття для України“ і відкрили його масштабним концертом на Майдані Незалежності. Тоді нам хотілося чогось такого ж грандіозного, і виникла ідея „Ісус Христос — суперзірка“. Але тоді ліцензія коштувала шалені гроші, і дістати її було неможливо, тож довелося відмовитися».
За словами директора театру, впродовж тривалого часу він полишив свою мрію, поки півтора року тому театр не розпочав нові перемовини із закордонними правовласниками. Завдяки цьому колектив отримав офіційний дозвіл на постановку та ліцензію на серію із сорока ексклюзивних показів.
Окреслюючи актуальність та символізм твору в сучасних українських реаліях, Петро Качанов зазначає:
«У будь-яких адекватних творах світло і добро завжди перемагають. Для нас сьогодні цей твір звучить неймовірно гостро і пронизливо, адже він про жертовність, про віру, про боротьбу світла з темрявою. Тому переможе і в нашій виставі, і наша країна рано чи пізно переможе зло, і світло зрештою переможе».
Музичне втілення та партитура Вебера
Музичне керівництво над проєктом здійснює диригент-постановник Євген Воронко, для якого цей сезон є ювілейним — тридцятим у рідному театрі. Маючи величезний досвід роботи як із класичним оперним репертуаром, так і з масштабними естрадно-симфонічними проєктами, диригент підкреслює органічність цього кроку:
«У театрі опери та балету було б дивно, якби не з’явилася рок-опера, створена вона за законами справжньої опери, тільки в рок-естетиці. Для мене цей формат зовсім не новий, адже окрім класичного репертуару, я багато працював з естрадними проєктами. Тут первинною є якісна музика, якісні тексти та потужна технічна складова».
Згадуючи про те, як народжувався проєкт та як перетиналися творчі задуми, Євген Воронко додає:
«Цей твір — абсолютна вершина жанру, і робота над ним вимагає повного занурення. Коли ми обговорювали з командою майбутню прем’єру, стало очевидно, що партитура Вебера не терпить поверхневого ставлення. Вона вимагає від оркестру та солістів максимальної самовіддачі, адже поєднує драйв рок-музики та складну драматургію академічної опери».
Особливий трепет у диригента викликає партитура Ендрю Ллойда Вебера, яку він порівнює з божественним одкровенням:
«Коли ми слухаємо музику, пов’язану з Ісусом чи Марією, вона піднесена, глибока і всередині щось перевертає. Номери на кшталт „Гефсиманії“ чи фінального інструментального проведення сповнені дивної, я наважуся сказати, божественної глибини».
Режисерська концепція та постановочна команда
Над створенням вистави працювала потужна постановочна команда: режисер-постановник — Віталій Пальчиков, сценограф — Пилип Нірод, художник костюмів — Богдан Поліщук, хореограф-постановник — Анна Герус, а також автор українського перекладу та лібрето — Дмитро Тодорюк. Добір солістів здійснювався через відкритий масштабний кастинг: головну партію Ісуса Христа в альтернативних складах виконують Данило Коток, Сергій Тягнирядно та Арсеній Журавель, а образи Юди втілюють Юрій Годо та Максим Онанко.
Розповідаючи про концепцію та народження вистави, режисер-постановник Віталій Пальчиков ділиться деталями творчого пошуку:
«У нас не було завдання відтворювати історичну чи суто євангельську реальність, адже твір Ендрю Ллойда Вебера не має суто історичної концептуальної історії — тут немає багатьох біблійних персонажів. Це художній твір, дуже драматичний і дієвий, де божественне й людське перемішане».
На думку режисера, Ісус тут виступає перш за все як людина, яка приходить на цю землю з такими ж проблемами й бажаннями, як і ми всі. Це добрий приклад для нас, що можна відчути в самому Ісусі не тільки божественну, а й людську частину його образу.
«Ми пішли глибоко режисерським шляхом, відходячи від традиції виконувати цей твір як звичайне шоу, і створили справжню масштабну театральну постановку. Це буде постапокаліптична притча у фантастичній стилістиці, де декорації сценографа Пилипа Нірода та костюми Богдана Поліщука створюють атмосферу світу майбутнього. У нас кожен персонаж проходить власний шлях випробувань», -зауважує пан Віталій.
За словами режисера, центральним стрижнем вистави є стосунки та складний дует Ісуса й Юди — це історія про зраду, дружбу, духовні та матеріальні цінності, але насамперед це рок-опера про сумніви. Сумнівається Юда у своїх діях, сумнівається Ісус у своїх вчинках.
«Окремою важливою лінією для нас є образ Марії Магдалини, її глибокі почуття та сумніви щодо Ісуса, де переплітається і земне кохання, і вище, майже материнське почуття. Апостоли у нас — це не просто хористи, а потужний ансамбль разом із балетом під керівництвом хореографа Анни Герус. Артисти балету допомагають зробити всю історію з апостолами надзвичайно рухливою, динамічною та задають темп усій дії».
Важливо! Безпекові правила під час повітряної тривоги
У Київській опері наголошують, що сьогодні робота театру протікає в суворих реаліях війни, що вимагає чітких протоколів безпеки, тому інформація щодо проведення вистав у випадку оголошення повітряної тривоги розподілена за рівнями загроз:
- ЧЕРВОНИЙ РІВЕНЬ ЗАГРОЗИ У разі оголошення сигналу повітряної тривоги червоного рівня показ вистави призупиняється. Глядачам необхідно залишити глядацьку залу та пройти в укриття, яке знаходиться поверхом нижче під фойє театру. Після завершення повітряної тривоги або зниження рівня загрози до жовтого показ буде поновлено.
- ЖОВТИЙ РІВЕНЬ ЗАГРОЗИ У разі оголошення сигналу повітряної тривоги жовтого рівня вистава продовжується. Перебування у глядацькій залі, інших приміщеннях театру чи вихід із театру залишається на розсуд глядача. Під час вистави адміністратор буде моніторити ситуацію та рівень загрози. У випадку виникнення загроз для Подільського району, навіть за жовтого рівня, адміністрація негайно повідомить про це глядачів та призупинить виставу. Якщо під час сигналу повітряної тривоги жовтого рівня ви вирішите залишити театр, обов’язково повідомте про свій вихід чергового адміністратора — за умови фіксації цього квиток буде дійсний на будь-яку іншу виставу протягом 45-го театрального сезону.
Наступні покази рок-опери «Ісус Христос — суперзірка» заплановані на найближчі тижні, а актуальний розклад та анонси можна знайти на офіційних ресурсах Київської опери.
До теми: нове прочитання Мольєра: у Молодому театрі — прем’єра вистави «Скупий» у постановці Крістофа Галіота.
Світлини для публікації надані пресслужбою Київської опери.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»