«Невидимі сторінки»: у Києві говорили про доступність літератури, шрифт Брайля та реабілітацію ветеранів
3 вересня у київському «Трініті хабі» відбулася зустріч у межах всеукраїнського соціального проєкту «Невидимі сторінки», спрямованого на популяризацію читання шрифтом Брайля та розширення доступу людей із порушеннями зору до літератури й культурного простору.
Цьогоріч проєкт реалізується вже втретє, а його першою аудиторією стали, зокрема, ветерани, які втратили зір унаслідок війни та проходять реабілітацію.
Директорка видавництва «Антологія» Олена Нечепуренко, відкриваючи зустріч, наголосила, що мета проєкту значно ширша за саме видання книжок шрифтом Брайля. Йдеться про створення умов, за яких людина матиме рівний доступ до культури, літератури та мистецтва, а порушення зору не ставатиме бар’єром.
Вона розповіла, що в межах «Невидимих сторінок» видавництво працює з різними форматами доступної літератури. Це не лише тексти шрифтом Брайля, а й тактильні ілюстрації, завдяки яким зображення та мистецькі твори можна досліджувати на дотик. Однією з центральних тем київської зустрічі стала творчість Марії Примаченко.
Учасникам представили книгу про видатну українську художницю, а також збірник тактильних ілюстрацій, адаптованих для людей із порушеннями зору. Як пояснила Олена Нечепуренко, такий формат дає можливість не лише прочитати про мистецтво, а й безпосередньо відчути його через дотик.
Окремо директорка представила й інші напрацювання видавництва. Серед них — книга Ольги Тютюннікової, створена у доступному форматі, та методичні рекомендації до неї. Також учасникам показали календар, присвячений визначним постатям української культури й літератури, адаптований шрифтом Брайля, та новий формат — спеціальні картки, покликані допомагати людям із порушеннями зору краще знайомитися з культурним простором.
Про практичний бік реабілітації людей, які втратили зір, розповів представник «Трініті хабу». Він зазначив, що центр був створений у 2023 році, а сьогодні одним із важливих напрямів його роботи є допомога ветеранам, які повністю або частково втратили зір унаслідок війни.
За його словами, послуги для ветеранів у центрі надаються безкоштовно — їх фінансування забезпечується державою. Реабілітаційний курс складається з кількох напрямів і має допомогти людині максимально відновити самостійність у повсякденному житті.
Зокрема, йдеться про орієнтування у просторі та мобільність, соціально-побутову адаптацію, навчання роботі з електронними пристроями та цифровими технологіями. Окреме місце займає опанування шрифту Брайля.
Представник центру звернув увагу й на те, що втрата зору не означає втрату можливості користуватися сучасними технологіями. Люди з порушеннями зору можуть працювати з комп’ютерами та смартфонами, користуватися інтернетом, писати тексти та виконувати професійні завдання за допомогою спеціальних програм і засобів доступності.
Водночас він наголосив на важливості того, щоб доступність враховували й самі розробники цифрових продуктів. Неправильно створена програма, сайт або текст можуть містити елементи, які програма екранного доступу не зможе розпізнати. Тому безбар’єрність стосується не лише фізичного простору — вона має бути закладена і в цифровому середовищі.
Під час виступу представник «Трініті хабу» також розповів про історію шрифту Брайля та про те, наскільки важливим він залишається сьогодні. Особливого значення ця тема набуває під час війни, коли дедалі більше українських військових повертаються до цивільного життя після важких поранень і втрати зору.
До учасників зустрічі дистанційно приєднався заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак. Він подякував організаторам і партнерам проєкту та наголосив на необхідності продовжувати подібні ініціативи.
Говорячи про доступність культури, Богдан Червак акцентував на тому, що йдеться не лише про можливість прочитати книжку. Важливим є доступ до творів і постатей, які формують українську культурну пам’ять та український інформаційний і культурний простір. Саме тому адаптація видань про українських митців і діячів культури для людей із порушеннями зору має особливе значення.
Заступник голови Держкомтелерадіо також висловив готовність і надалі підтримувати проєкт інформаційно. На його думку, такі ініціативи мають продовжуватися та охоплювати якомога більше людей.
Після виступів учасники змогли безпосередньо ознайомитися з представленими виданнями та тактильними матеріалами. Зустріч продовжилася практичною частиною, під час якої учасники працювали з матеріалами про Марію Примаченко.
«Невидимі сторінки» вкотре показують, що доступність книжки — це не лише наявність тексту, надрукованого шрифтом Брайля. Це можливість читати, пізнавати мистецтво, користуватися технологіями, навчатися та залишатися повноцінним учасником культурного життя. А в умовах війни, коли до життя з порушеннями зору змушені адаптуватися українські військові та ветерани, створення такого безбар’єрного середовища набуває ще більшої ваги.
Читайте також:
Леонід РУДЕНКО