«Якщо не допомагатимемо своїй армії, втратимо країну»: інтервʼю з Дмитром Загуменним

Поки готувалося це інтервʼю, керівнику апарату КМДА Дмитру Загуменному оголосили третю підозру — цього разу у нібито підробці документів, пов’язаних із відрядженнями. Сам посадовець називає звинувачення безпідставними, зазначаючи, що вони ґрунтуються на відповіді організації, яка не існувала на момент його відрядження, про яке йдеться в матеріалах звинувачення. За його словами, усі відрядження мали службовий характер, а документи, що це підтверджують, надано правоохоронцям. Дмитро Загуменний наголошує, що готовий доводити свою правоту в суді.

Попри юридичний тиск, апарат КМДА продовжує працювати безперервно, забезпечуючи функціонування міської адміністрації в умовах війни. У розпал повномасштабної агресії ця структура стала не просто адміністративним центром, а системою, що серед іншого допомагає армії, а також розвиває систему відкритих даних, що лягають в основу інформаційних сервісів, та забезпечує оперативну комунікацію з мешканцями.

Ми публікуємо головні фрагменти розмови з Дмитром Загуменним — про трансформацію роботи апарату, підтримку Збройних Сил, цифрові сервіси, кадрову політику та комунікацію з киянами в умовах воєнного стану.

37-річний Дмитро Загуменний очолює апарат Київської міської державної адміністрації з 2018 року. За цей час він пройшов від роботи в мирному та затишному Києві, до періоду пандемії та, зрештою, повномасштабної агресії. Кожен із цих етапів змінював пріоритети столичної влади й вимагав нових рішень.

ГОЛОВНІ ЗМІНИ В РОБОТІ АПАРАТУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

— Ви очолюєте апарат КМДА з 2018 року. З огляду на цей період і виклики воєнного стану: які головні зміни відбулися у роботі апарату та які завдання стали пріоритетними?

— Коли я очолив апарат у 2018 році, мені здавалося, що час і завдання дуже складні. Та сьогодні ми дедалі більше розуміємо: тоді був прекрасний мирний період, звісно, зі своїми проблемами та викликами. Але можна було зосереджено працювати над розвитком, співпрацею та плануванням. Потім настав період пандемії COVID‑19. Це була трагедія для багатьох і дуже серйозний виклик. Водночас пандемія стала частковою підготовкою до нових викликів: зокрема навчила швидко переходити на онлайн‑формати і оперативно мобілізували ресурси для роботи 24/7.

24 лютого 2022 року поділило нашу діяльність на до та після. Наша робота перестала бути лише професійною діяльністю — це стало способом життя. Кожен співробітник апарату усвідомлює: завдання нині спрямовані на безпеку, підтримку армії та допомогу людям, які постраждали від війни.

Наш пріоритет — «все для армії, все для перемоги». На першому поверсі з початку війни, окрім відкритого простору для прийому громадян, ми відкрили Київ Мілітарі Хаб — «єдине вікно» для допомоги військовим та їхнім сім’ям, людям, які повернулися з полону, родинам загиблих. Тут надають психологічну, юридичну, документальну підтримку, допомагають із працевлаштуванням, освітою, спортивною реабілітацією та соціокультурною інтеграцією. Також є рекрутингові центри, де можна дізнатися про можливості вступу до ЗСУ.

В той же час, на першому поверсі продовжують працювати і структурні підрозділи апарату, які є першою контактною лінією комунікації з адміністрацією для громадян. Так, тут можна подати запит на публічну інформацію, отримати та попрацювати з документами (також за запитом). І в комунікації, прозорості та відкритості я вбачаю пріоритет нашої діяльності.

— Розкажіть про те, як велика війна вплинула на внутрішні процедури та які нові напрями роботи з’явилися?

— По‑перше, війна суттєво змінила пріоритети. Якщо раніше ми більше зосереджувалися в міжнародній політиці на стратегічних інвестиційних проєктах, то зараз міжнародна співпраця передусім спрямована на допомогу місту: відновленню житла, реабілітацію дітей, підтримку поранених.

Змінилося й законодавче поле. Наші служби, зокрема юридична, постійно імплементують нове законодавство в усі сфери діяльності міста, щоб забезпечити законність і ефективність процесів.

Кадрова політика теж трансформувалася. У нас працюють ветерани, демобілізовані після поранень, а також вимушено переміщені особи, які втратили роботу й переїхали до Києва. Зокрема, мій заступник — бойовий генерал, який захищав Бахмут і був поранений, а після демобілізації долучився до роботи в нашій команді.

На жаль, серед наших працівників є і втрати.

З’явилися й нові посади та ролі. Один із прикладів — уповноважений з питань ветеранів Станіслав Реженков, людина з фронтовим досвідом, яка працює над розвитком системи підтримки захисників. Ми свідомо залучаємо таких фахівців, бо їхній практичний досвід і мотивація надзвичайно важливі.

Отже, війна вплинула на всі внутрішні процеси: від міжнародної співпраці до кадрової політики. І головне усвідомлення — країна вже не буде такою, як до 24 лютого; нова реальність вимагає, щоб люди з досвідом війни брали участь у прийнятті рішень щодо відбудови держави і серця країни — Києва.

ДІЯЛЬНІСТЬ «АТП КМДА»: РЕМОНТИ ТЕХНІКИ, FPV‑ШКОЛА ТА ЕВАКУАЦІЙНІ АВТОБУСИ ДЛЯ ВАЖКОПОРАНЕНИХ

— «АТП КМДА» спрямовує кошти на відновлення техніки для ЗСУ та реалізувало багато унікальних проєктів, наприклад — мобільна школа FPV‑дронів. Який обсяг робіт уже виконано і які нові ініціативи плануються?

— Сьогодні всі комунальні підприємства міста працюють з урахуванням воєнних пріоритетів. Де це можливо, вони допомагають Збройним Силам. це стосується і підпорядкованих апарату підприємств. Не лише «АТП КМДА», а й, наприклад, «Київмедспецтранс», який забезпечує роботу карет швидкої допомоги й теж долучається до підтримки армії.

До повномасштабного вторгнення «АТП КМДА» зосереджувалось переважно на транспортному забезпеченні міста, міжнародних делегаціях і службових поїздках. Нині підприємство переформатувало роботу, щоб власними ресурсами й фахівцями допомагати армії в межах дозволеного.

За останні роки відновлено понад 20 військових автомобілів, пошкоджених під час виконання бойових завдань. Техніка ремонтується за договорами й повертається військовим для подальшої служби; цей процес активно триває з 2023 року.

Окремий приклад — мобільна школа FPV‑дронів. Це проєкт, створений спільно з 3‑ю штурмовою бригадою: для ефективної підготовки операторів дронів військовим потрібно було переобладнати звичайний пасажирський автобус у мобільну школу. Ми запропонували варіант, як це можна зробити, і успішно його реалізували.

Наразі також працюємо над проєктом евакуаційних автобусів. Є певні бюрократичні складнощі та питання фінансування, але ми шукаємо робочі рішення, щоб запустити цей напрям.

Фахівці автотранспортного підприємства КМДА, які працюють над ремонтом і переоблаштуванням транспортних засобів на замовлення військових, серед іншого, працюють над проєктом переоблаштування автобуса під реанімаційно-евакуаційні потреби. Зокрема, для евакуації важко поранених.

— Як Ви бачите місію комунальних підприємств у воєнний час: господарські завдання чи ширша суспільна відповідальність?

— У воєнний час місія комунальних підприємств виходить далеко за межі звичних господарських завдань. Кожен, хто не служить у Збройних Силах, має допомагати армії на своєму місці — це стосується і підприємств, і їх працівників. Якщо ми цього не робитимемо, можемо втратити країну. Цього допустити не можна. Тому головний принцип сьогодні простий: усі сили мають бути спрямовані на підтримку ЗСУ; решта питань — після перемоги.

СПРАВА ЩОДО «АТП КМДА»: ПОЗИЦІЯ ПОСАДОВЦЯ

— Ви опинилися у центрі справи щодо «АТП КМДА». Прокуратура заявила про можливу змову, пов’язану з виділенням коштів на ремонт будівлі цього комунального підприємства, а Ви назвали це безпідставним переслідуванням. Яка Ваша позиція?

— За версією прокуратури, нібито було використано кошти на будівлю, яка формально не перебувала на балансі підприємства. Йдеться про приміщення в історичному центрі, яке ще з радянських часів було у комунальній власності. У 2010 році його, за незрозумілих обставин, продали за безцінь. Довгий час ця інформація була прихованою — зокрема змінено адресу приміщення.

Коли ми з’ясували обставини, одразу звернулися до правоохоронних органів, щоб повернути майно громаді і визнати місто потерпілою стороною. Спочатку розслідування йшло шляхом розслідування причетних до можливого незаконного вилучення з комвласності даного майна. Зокрема, будівля була арештована, та проводились інші слідчооперативні заходи для підтвердження її незаконного вилучення. Але в один момент акценти змістилися — замість спільної роботи над поверненням комунальної власності міста під підозри потрапили ті, хто роками утримувавав приміщення й забезпечували його функціонування. Для нас це стало великим розчаруванням.

Саме тому я звернувся до Генерального прокурора з проханням про особисту зустріч, щоб пояснити реальну ситуацію. Наше завдання — зберегти комунальне майно й забезпечити, щоб воно працювало на бюджет міста. Для прикладу: будівлю продали за 28 млн грн, а лише з 2019 року вона принесла бюджету понад 42 млн грн. Ці кошти, зокрема, спрямовувалися на допомогу армії.

Я переконаний, що справа має радше політичний підтекст. Ми не завжди зручні — не всім подобається, коли міська влада наполягає на дотриманні закону й захисті інтересів громади. Але ми готові відстоювати свою позицію, бо головне зараз — захист інтересів міста і країни.

— Як ця справа вплинула на роботу апарату і Вашу особисту публічність?

— Вона серйозно вплинула на роботу комунального підприємства: діяльність частково заблокована, працівники бояться ухвалювати рішення, остерігаючись можливих кримінальних переслідувань. Люди бояться підписувати документи, пов’язані зі сплатою податків, утриманням або ремонтом будівлі, оплатою комунальних послуг. У цих умовах важко мотивувати людей до ефективної роботи.

Це питання лежить не тільки в межах правового поля. Такими абсурдними звинуваченнями проти мене ведеться дискредитаційна кампанія. Але я впевнений у своїй правоті: дію відповідно до законодавства й в інтересах громади. Ми будемо відстоювати нашу позицію і впевнені, що доведемо свою правоту.

ВИЛУЧЕННЯ 8 МЛРД ГРН З БЮДЖЕТУ КИЄВА: ЮРИДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ НАСЛІДКИ

— Президент підписав закон про вилучення з бюджету Києва 8 млрд грн. Як це позначиться на життєдіяльності столиці та які сфери найбільше відчують дефіцит?

— Ми вважаємо, що це рішення суперечить законодавству. І це не лише наша думка: про незаконність такого кроку заявляли профільні органи Верховної Ради — і Головне юридичне управління, і Головне науково‑експертне управління. Вони чітко зазначили: змінювати Бюджетний кодекс звичайним законом, особливо без належних розрахунків і без збалансування бюджету посеред року, — неправильно.

Юридичний аспект очевидний. Але є й практичні наслідки: вилучення 8 млрд грн створює серйозну проблему для міського бюджету. Вже виникають труднощі з фінансуванням компенсацій у тарифах та забезпеченням базових соціальних гарантій.

Мер провів кілька нарад, і ми у швидкому режимі шукаємо рішення. З одного боку, будемо відстоювати незаконність цього кроку в межах закону. З іншого боку — відповідальність за життєдіяльність міста з нас ніхто не знімав. Тому шляхом перерозподілу бюджету та скорочення інших напрямів ми робитимемо все, щоб не постраждали ключові сфери: соціальні виплати, підтримка ЗСУ, програми для людей, які втратили житло, та інші критично важливі видатки.

Водночас хочу підкреслити: жодних додаткових компенсацій з державного бюджету не передбачено. Це порушує принцип самостійності місцевих бюджетів. Раптова ініціатива «викручуйтесь самі» — це ненормальна практика, яку треба зупиняти, щоб уникнути більших проблем у майбутньому.

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КМДА І КМВА

— У медіа часто пишуть про напруженість між КМДА та КМВА. Як Ви оцінюєте нинішні взаємовідносини й що могло б допомогти налагодити конструктивний діалог?

— З початку повномасштабної війни в Києві була створена військова адміністрація; законом чітко визначено її функції — забезпечення правового режиму воєнного стану та військових потреб. Водночас закон про місцеве самоврядування та закон про статус столиці ніхто не скасовував: повноваження міської влади — обраного мера, міської ради та виконавчих органів — залишаються в силі. Ми відповідаємо за життєдіяльність столиці.

Найбільші непорозуміння виникають, коли хтось намагається виконувати функції, які законом йому не належать. Я бачив у медіа твердження, що апарат нібито перешкоджає роботі військової адміністрації або відмовляється комунікувати — це не відповідає дійсності. З нашого боку перешкод немає: ми діємо в межах законодавства й іноді наполягаємо саме на його дотриманні.

І комунікація з військовою адміністрацією відбувається постійно: щодня ми отримуємо десятки доручень і виконуємо їх. Не варто робити висновки лише за повідомленнями в Telegram‑каналах — насправді робота триває й вона щоденна.

— Наскільки обґрунтованими є закиди щодо «бюрократичних перепон» і чи працює нині ефективно система електронного документообігу?

— Система електронного документообігу в Києві працює вже понад десять років. Ще у 2015 році Київський міський голова запровадив електронне погодження розпоряджень із чіткими термінами. А у 2019 році КМДА повністю перейшла на електронний документообіг як основний формат роботи.

Зрозуміло, не всі документи можуть існувати в електронному форматі: частина матеріалів має інформацію з обмеженим доступом, і за законом деякі такі документи залишаються у паперовому вигляді.

Водночас більшість процесів переведено в «цифру». На останніх етапах деякі документи можуть роздруковувати, аби дотриматися вимог законодавства.

Важливо, що й військова адміністрація також виявила бажання щодо повного електронного документообігу. Але вони мають дещо інше бачення, ми їм допомагаємо та пропонуємо ефективні варіанти реалізації.

ВІДКРИТІ ДАНІ: «ЄДИНЕ ВІКНО» І НОВІ НАБОРИ

— Яка роль апарату в розвитку сфери відкритих даних столиці і які нові набори найближчим часом плануєте оприлюднити?

— Апарат виконує координаційну роль у розвитку відкритих даних. Ми відійшли від децентралізованої моделі й перейшли до підходу «єдиного вікна», щоб публікація інформації відбувалася системно і прозоро.

Координуємо роботу всіх підрозділів КМДА та районних адміністрацій, контролюємо якість і своєчасність публікацій, проводимо тренінги для відповідальних осіб і підвищуємо їхню цифрову грамотність. Також працюємо над формуванням єдиного бачення щодо структури наборів даних і популяризацією наявних масивів.

Публічні дані дозволяють місту й громадськості приймати обґрунтовані рішення і створювати сервіси. На сьогодні оприлюднено 57 наборів, які охоплюють ключові сфери життя міста: фінансову звітність комунальних підприємств, розташування захисних споруд цивільного захисту, доступність будівель для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, зелені насадження, що підлягають видаленню, інформацію про вилов і ідентифікацію безпритульних тварин та розміщення тимчасових споруд.

Зараз ми готуємо нові соціально важливі набори у сфері охорони здоров’я: зокрема дані про залишки ліків у комунальних закладах та наявне медичне обладнання.

ФОРМАТИ КОМУНІКАЦІЇ З КИЯНАМИ

— Який формат прямої комунікації з киянами для Вас найбільш цінний — офіційні звернення, соцмережі чи живі зустрічі?

— Я переконаний, що найефективніша комунікація — це пряма, особиста розмова. Вона дає змогу детально розібратися в проблемі, почути різні сторони і знайти рішення.

Водночас для донесення позиції до широкої громади важливими є медіа та соцмережі. Це публічний формат і він дуже важливий.

У таких динамічних умовах невизначеності і постійних загроз ми прагнемо розвивати всі доступні формати комунікації і швидко шукати оперативні і зручні для громадян рішення. Наприклад, з недавніх пір КМДА представлена і в WhatsApp.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»